Курси НБУ $ 39.60 € 42.44
Чи добувають на Волині  «чорне золото» під час війни?

Ще не так давно волинське вугілля йшло десятками тисяч тонн у різні регіони України.

Фото із сайту lb.ua.

Чи добувають на Волині «чорне золото» під час війни?

Як живе державне підприємство «Волиньвугілля» в нинішніх умовах

У кожного — свій фронт

Виявилося, що зробити матеріал про роботу вугільного підприємства зараз не так і просто, оскільки в колись великому за кількістю виробничих підрозділів «Волиньвугіллі» залишилася лише одна шахта — «Бужанська». Тож розшукала її директора. Олександр Онопрієнко був небагатослівний. Одразу сказав, що зараз у принципі інтерв’ю не на часі. Довелося подискутувати, в результаті чого погодили: нині кожен повинен робити свою справу — це наближає нас усіх до перемоги.

Олександр Васильович мовив, що, як і раніше, вони намагаються триматися на плаву. Працюють у чотири зміни, у міській раді взяли спеціальні перепустки для безперешкодного довозу людей на підприємство у комендантські години. Добувають потрохи вугілля. Куди мають його збувати, поки що не відомо. Та найбільше директора хвилює гостра нестача кадрів, зокрема слюсарів, ГРОВів та інших вузьких спеціалістів. Це ті люди, відсутність яких може негативно позначитися на виробничому процесі. Для цього підготували листи головам обласної, районної військових адміністрацій, у військкомат з проханням по можливості не призивати в ЗСУ їхніх фахівців, оскільки це може призвести до зупинки виробництва.

Таку ж проблему переживають на недобудованій шахті №10, яка зараз іменується як державне підприємство «Дирекція по будівництву об’єктів». Його керівник Едуард Кукуяшний зазначив, що зараз ДП залишилося без енергетика та механіка — загалом не вистачає сім інженерно–технічних працівників, вісім робітників. Це при штатній чисельності в 116 чоловік.

Шахтарі працюють у чотири зміни, у міській раді взяли спеціальні перепустки для безперешкодного довозу людей на підприємство у комендантські години.

Попри це копальня працює в звичному режимі — ведуться всі планові роботи з утримання у безаварійному стані незавершеного будівництва. Заборгованості із зарплати немає, намагаються навіть розраховуватися за використану енергію, що не завжди вчасно робили навіть у мирний час.

Запитала керівника, наскільки відповідає дійсності інформація про те, що на «десятій» шахті живуть переселенці. Едуард Вікторович зазначив, що окремі кабінети адмінприміщення підготовлені для розміщення двадцяти осіб, які прибудуть із зони бойових дій. Кілька чоловік можуть навіть там проживати деякий час. На жаль, серед них не буде тих, хто міг би заповнити вакансії на недобудованому об’єкті.

Шкода, що в керівників ДП «Волиньвугілля» не змогла взяти жодної інформації про роботу ввірених їм підприємств. В. о. генерального директора Юрій Ключковський повідомив, що його призвали в ЗСУ, й скерував мене до свого першого заступника — технічного директора Анатолія Головка. Останній навідріз відмовився спілкуватися з журналістом.

Шахтарі — серед волонтерів

Свій коментар щодо ситуації на ДП «Волиньвугілля» дав голова Волинського теркому працівників вугільної промисловості Роман Юзефович:

— «Бужанська» — діюча шахта, хоч проблем вистачало й до війни. Видають на–гора паливо там, а також на копальні №9, яка вже є окремим підприємством і фактично згортає своє виробництво. А як же інакше, коли в інших вугільних регіонах країни, зокрема на Сході, де був найбільший видобуток, ведуться жорстокі бої? Прем’єр–міністр Денис Шмигаль закликав українців, які мають роботу та можливість працювати, повертатися на свої місця й тримати економічний фронт держави. І шахти в тому числі — для підтримки української енергосистеми, для забезпечення складів вугіллям.

За словами пана Романа, працює дещо в нижчому темпі також ДП «Волиньвантажтранс». Більше того, його працівники своїм коштом виготовляють тушонки й відправляють їх у найгарячіші точки. Навіть збанкрутілий санаторій–профілакторій «Шахтар» і той прийняв людей, які не мали де жити. Багато профспілкових активістів записалися у територіальну оборону. А ще всі, хто може й має бажання, приєднуються до волонтерського руху.

Під час розмови головний профорг керував по телефону, як краще упакувати гуманітарку. Пояснив, що він долучився до роботи благодійного фонду «Сучасна Україна». Співпрацює також із благодійним фондом Федерації профспілок України для забезпечення всім необхідним вимушених переселенців. Вважає, що байдужих і пасивних сьогодні не повинно бути ні серед інтелігенції, ні серед виробничників.

Читайте також: У волинському місті майже 10 потужних підприємств призупинили роботу в березні

Реклама Google

Telegram Channel