«Страху не було»: військова медичка  з волинської бригади розповіла  про контрнаступ

Каже, що під час кількаденної операції зовсім не відчувала страху, натомість були неймовірні хвилювання й піднесення. Адже бойова медичка усвідомлювала, яке історичне значення матиме те, що вона робить.

Нелюди не заслуговують ні на жаль, ні на співчуття. Смерть ворога – це відповідальність ворога, який прийшов на нашу землю.

Про це йдеться на  фейсбук-сторінці 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

– Звісно, рідні не знали, що і де я роблю. Головне, щоб вони не хвилювалися. А я, як і кожен із нас, чітко розуміла, як діяти, аби вибити наволоч із займаних позицій.
За словами дівчини, ворог до останнього не здогадувався, що він оточений. Коли ж збагнув, яке в нього становище, зав’язався запеклий бій...

– Для мене, – каже Ліля, – та й для всіх, хто був поряд зі мною, панічні крики ворога, його спроби евакуювати поранених, вибухи, коли він підривав боєкомплект, звучали, як музика… Нелюди не заслуговують ні на жаль, ні на співчуття. Смерть ворога – це відповідальність ворога, який прийшов на нашу землю.

Крім допомоги пораненим побратимам (а всі вони зараз уже йдуть на поправку у шпиталях), Ліля прикривала наступ наших воїнів з гранатомета. Впевнена, що нічого особливого в її вчинку немає:

– На той момент треба було прикрити хлопців. Я вмію і можу це зробити. Тож зробила. І зроблю все, що в моїх силах, для нашої Перемоги!
Побратими своїм бойовим медиком не нахваляться – цінують її за фахові навики, за бойовий, але погідний характер, за веселу вдачу і за ямочки на щоках, які навіть найпохмуріший день здатні зробити яскравішим. 

Богдана КАТЕРИНЧУК

Читайте також: 5 командирів «Азову» та ще 210 полонених обміняли на медведчука: усе, що відомо (Відео).