Зчепились у суперечці двоє — оптиміст та песиміст...
Зчепились у суперечці двоє — оптиміст та песиміст.
Олександр НАГОРНИЙ
Оптиміст: — Ось і прийш ла в уряд наша рятівниця — Юлька. Це народ говорить моїми вустами. І знову запровадить програму «Контрабанда — стоп!» Хай начуваються! Песиміст: — Та нічого не дало в свій час те «Стоп!». Як кажуть компетентні люди, це призвело тільки до підвищення «ставок» на всьому шляху проходження вантажу. А хто бачив, як знищували контрабандний французький коньяк чи різні заморські делікатеси? Для фур «любих друзів» існувала зелена вулиця. Оптиміст: — Це лише чутки, які розповсюджували недоброзичливці. А ось знайомий фермер тоді радів. Адже за той час, коли діяла ця операція, він збув свою продукцію і побудував нові приміщення для худоби. Песиміст: — Та «човники»-підприємці на всіх перехрестях лили сльози: не можуть доставити сировину з Польщі, компоненти для популярної в народі ковбаси і т.д. Ціни почали галопувати. Бідній країні аж ніяк не можна обійтися без дешевої контрабанди, яка в нас має попит. Як прожити без дешевої ковбаси? Оптиміст: — Це для того, щоб труїти людей? Для того, щоб автомобільне звалище забруднювало атмосферу? Буде, думаю, запроваджено такий порядок, як в Білорусі. Сплатив за автомобіль на кордоні певну суму — і гуляй, Вася. Ніякої поживи не дістанеться митникам, прикордонникам, ДАІ, прокурорам, суддям... Мито зменшать до розумного мінімального рівня, щоб всі платили. Песиміст: — Ха-ха. Та ти хоч знаєш, скільки в Києві дорогих автомобілів «невиїзних» за кордон і чому? Хто ж прийматиме для себе драконівський закон? Ось у цей час, коли ми з тобою тузимося, на кордоні тримають на «пульті» сотні людей, очікуючи, коли на варту заступить своя людина. Кордон давно розділений на метри з цілодобовим чергуванням. Зрештою, вся контрабанда працює для людей. Оптиміст: — Та контрабанда працює в першу чергу на кишеню. Це ж скільки треба вкрасти, щоб звести мікрорайони з котеджів в містах і селах? І процес розпочали саме стражі кордону. Думаю, парламентська більшість запропонує, щоб, як в Америці, державний службовець доводив, звідки в нього взялися кошти на дорогу нерухомість. А нечесних контролерів на кордоні будемо виводити, як тарганів, з допомогою узаконених провокацій хабарем. Спокусився — геть зі служби. Песиміст: — Свята наївність! Усі «контролери» живуть за «дорученням»: водять дорогі автомобілі, майно записане на родичів. Ось скільки мови було, як виявилося, що в Нестора Шуфрича старенька мама живе наче олігарх, що в деяких суддів Конституційного суду — маєтності, що волинський високопосадовець спорудив елітний особняк в Києві за короткий строк. Які провокації? Хабар беруть через вірних посередників. Чому міліціонери, рано покинувши службу і вийшовши на пенсію, потрапляють у солідні бізнесові структури? Бо вони їх кришували. Оптиміст: — А, може, нам найняти німців — нести службу на кордоні? Чужі митники-контрактники? Песиміст: — Спочатку вони діяли б по-німецьки, пунктуально, а потім — по-нашому. Наша ментальність непереможна, як і контрабанда.
Р.S.А сперечались в душі автора цього матеріалу дві позиції. Судіть самі, чия перемога.
