Курси НБУ $ 39.43 € 42.75
Коли Валерій з Іриною мріяли про вільну Україну, зробили прапор… із рушника

Нам пишуть.

Фото volyn.com.ua.

Коли Валерій з Іриною мріяли про вільну Україну, зробили прапор… із рушника

Нещодавно ми отримали лист від Катерини Федорівни Дмитренко із села Войнівка Полтавської області. Авторка поділилася історією про те, що зробив її син напередодні проголошення Незалежності нашої держави

«Це було у травні 1990 року. На Заході України вже відбувалися мітинги, людей піднімав В’ячеслав Чорновіл, а я не могла зрозуміти, що зміниться, коли країна стане вільною. Проте цього дуже хотів мій син Валерій, якому на той час було 18. На 20 травня йому прийшла повістка, тож він збирався йти до армії.
Напередодні до нього навідалася шкільна подруга Ірина. Коли я заглянула в кімнату, дуже здивувалася: на підлозі лежав великий білий рушник, який синові видали на роботі. Половина його вже була зафарбована в синій колір, а другу частину діти розмальовували в жовтий. Поряд стояла коробка гуаші. Я спитала, навіщо вони це роблять, а Валерій відповів, що так треба.

…18—19 травня ми влаштували синові проводи в армію. Раптом увечері він десь зник. Гості сказали, що хлопець з Іриною взялися за руки і побігли в центр села….

Вранці на трубу біля контори хтось почепив… жовто–синій стяг, скинувши есесерівський на землю.

А 20 травня ми провели Валерія до військкомату. Коли поверталися додому, чоловік (а він ходив у наряд у контору) здивовано розповів мені, що вранці на трубу біля контори, де висів червоний прапор, хтось почепив… жовто–синій стяг, скинувши есесерівський на землю. Мій благовірний обурювався, який же ідіот це зробив… Голова колгоспу наказав негайно зняти прапор і повісити назад ту червону ганчірку.

Тоді до мене й дійшло, навіщо син фарбував рушник. Але я так і не зізналася нікому, хто був цей «ідіот»…

Валерій потрапив служити на іранський кордон, а потім його перевели в Баку у спецназ. Коли ж повернувся додому, був дуже радий, що Україна вже вільна. Проте жити довго у незалежній державі йому не судилося, він загинув у травні 1994 року…

Я давно хотіла написати про свого сміливого і відданого Україні сина, щоб люди дізналися, що колись був такий хлопчина–патріот із маленького села…».

Останні новини:

Усі новини російсько-української війни – тут.

Реклама Google

Telegram Channel