Курси НБУ $ 38.16 € 41.26
Її називали народним міністром культури й освіти Волині

Вона дякувала журналістиці за людей, яких хотілося наслідувати.

Фото з архіву газети «Волинь».

Її називали народним міністром культури й освіти Волині

В обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки презентували книгу про відому журналістку, яка писала про культуру так, що представники влади вчитувалися в кожен рядок

Заслужена журналістка України Анастасія Філатенко, відома публікаціями у «Радянській Волині», а згодом і в газеті «Волинь», відійшла у засвіти 5 років тому. Однак увесь цей час її ім’я зринає на устах то тут, то там, коли йдеться про впливовість журналістики й силу культури. А 11 травня у місцевій книгозбірні презентували книгу про цю неординарну жінку «Анастасія Філатенко – літописець культури Волині». Ініціатором й автором видання є Антон Антонюк. Він – багатолітній працівник галузі культури і великий шанувальник журналістського хисту Анастасії Філатенко. У книзі пан Антон публікує статті Анастасії Володимирівни, а також спогади про неї відомих людей краю. 

 

 Присутнім на презентації (а це представники культури, друзі медійниці, колеги, студенти) він розповів, що готував видання з думкою, що мусять жити довго і пам’ять про цю людину, і пам’ять про тогочасну культуру Волині. Ось його слова: «Анастасію Володимирівну, ви знаєте, боялись і керівники, і працівники культури, тому що вона писала правду. Якщо приїжджала у клуб чи бібліотеку – і вона закрита або працює так-сяк – то йшла до голови сільської ради і казала: «Ви давно були у клубі, в бібліотеці?! Ви бачили, у якому вони стані?». І це діяло. Ми, працівники культури, їй вдячні за те, що вона так допомагала нам працювати із керівниками. Для неї не було закритих дверей».

Вона дякувала журналістиці за людей, яких хотілося наслідувати.

«Ми – майже одночасники, – підхопила думку пана Антона освітянка Олеся Ковальчук, зауваживши, що її ровесниця неспроста любила «бунтівних» українських авторів (Костенко, Олійника, Гончара, Павличка). –  Журналістка вміла служити ідеї самобутності поміж обов’язкового тоді радянського славослів’я». 

Лунала й мелодія. Знаменитий скрипаль Товій Рівець зауважив, що його життя як артиста розгорталося під добрим оком Анастасії Володимирівни, й заграв у пам’ять про неї любиму усіма «Мелодію» Мирослава Скорика.

Олександр П’ятачук, артист Волинського народного хору, на акордеоні виконав «Танго кохання». (Був час, коли Анастасія Володимирівна писала про його батька-музиканта, Ростислава П’ятачука). Ще чимало волинян з іменем (зокрема, Микола Якименко, Андрій Бондарчук, Юрій Войнаровський, Людмила Стасюк, донька Петра Марцинюка Лариса Павленко) оповідали про свій досвід спілкування із журналісткою, яка своїм словом уміла змінити життя навколо. Невипадково Анастасію Філатенко називали народним міністром культури й освіти Волині... І більшість підкреслювала перевірене: людина жива доти, доки жива пам’ять про неї.

Олена КАЛЕНЮК.

Читайте також: «Прем'єра від юних: у Горохові дивує талантами студентський театр «Гармидер» (Фото)».

Telegram Channel