Знав би ти, Тарасе, гине мова!
Суржиком забруднені вуста,
Тільки й чуєш покруч замість слова:
«Класно», «кльово», «супер», «наркота»!..
Василь ТІЛЬЧИК
Знав би ти, Тарасе, гине мова! Суржиком забруднені вуста, Тільки й чуєш покруч замість слова: «Класно», «кльово», «супер», «наркота»!
Ти поставив на сторожі Слово! А воно взяло і утекло! Нашу мову рідну, калинову Зберігає ще хіба село!
Та хіба ж так звані депутати Ту державну мову бережуть? Їм би лиш кишені всі напхати, Ну, а мова — вже якось-небудь!
— Наш вєлікій погібаєт! — чути, — Нада руській от хахлов спасать! Ми повинні що? Свою забути? А чужу від кого рятувать?
Скрізь манкрути, що зреклися роду, Всюди лайка, всюди мат та «мать!»! То невже бракує у народу Сил, щоб мову рідну врятувать?
Знав би ти, Тарасе, гине мова! Гірко-гірко плаче десь в кутку! Вже вона не пишна, калинова - Сирота в терновому вінку. с. Красноволя Маневицького району.
