Курси НБУ $ 40.44 € 43.53
Сергій Корольов – між космосом і жінками

Сергій Корольов і його друга дружина Ніна.

Фото із сайту younglibzp.com.ua.

Сергій Корольов – між космосом і жінками

Щороку в Житомирі проходять святкові заходи, присвячені Дню космонавтики. Починаючи з 7 квітня 2011 року, 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос, який щорічно відзначають на міжнародному рівні. Дата приурочена до першого польоту людини в космос, який здійснив Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» саме цього дня в 1961 році

Вони зустрічалися і «числилися» у шлюбі чверть століття, а жили разом якихось 8 років

Весь світ знає, що в Житомирі народився першопроходець космонавтики.

«Мама згадувала, що батько освідчився їй у коханні і запропонував стати його дружиною, коли обом було по 17 років – відразу після закінчення школи в Одесі, – розповідає в своїй книзі «С. П. Корольов. Батько» дочка конструктора першої в світі космічної ракети Наталія. – Мама тоді резонно відповіла: «Де і за що ми будемо жити? Спочатку потрібно здобути вищу освіту». Так що мої батьки – Ксенія і Сергій – одружилися лише через вісім років. Весь цей час жили і навчалися в різних містах, бачилися рідко. Зате часто писали один одному. Весілля зіграли, коли мама на кілька днів приїхала у відрядження в Москву. Тут потрібно сказати, що вона закінчила медичний інститут в Харкові і потрапила за розподілом на Донбас, в місто Алчевськ. Тато кілька років був студентом Київського політехнічного інституту. Коли в цьому виші закрилося авіаційне відділення, перевівся до Московського вищого технічного училища.

Сергій Корольов із сім’єю: першою дружиною  Ксенією і донькою Наталією.
Сергій Корольов із сім’єю: першою дружиною Ксенією і донькою Наталією.

 Йому потім запропонували роботу за фахом. Зрештою в серпні 1931-го вона стає його дружиною, а незабаром він таки забрав її до Москви...».

Але потрібно знати натуру Корольова: як тільки він домагався того, про що мріяв, то швидко втрачав до цього інтерес. Так само швидко  втрачає інтерес до дружини і починає захоплюватися іншими жінками. У одній з історій йдеться, що одного разу Ксенія чистила піджак Сергія, і раптом із кишені випали два квитки в Большой театр. Корольов про них нічого не говорив. «Значить,– вирішила Ксенія, – піде з іншою». А в неї самої вже був залицяльник із високопоставлених військових. І вмовити його зводити її до Большого було простіше простого. Зіткнулися обидві пари в антракті. Із Сергієм була красива брюнетка. Побачивши дружину, Корольов рвонув від своєї красуні і відразу став виправдовуватися: «Випадково запропонували квитки... Незручно було відмовити... Де ми зустрінемося після вистави?» – «А навіщо нам зустрічатися? – запитала Ксенія. – Мене проводять». І подивилася на свого військового.

Дочка Наталія і троє  її дітей – онуків Корольова.
Дочка Наталія і троє її дітей – онуків Корольова.

 Тут Корольов не витримав: «Ні. Ми поїдемо разом!». Куди він подів свою даму – невідомо. Але дружину з театру відвіз сам... Сергій Корольов і Ксенія Вінцентіні зустрічалися і «числилися» у шлюбі чверть століття, а жили разом якихось 8 років, та й то уривками. Їхня дочка Наталія, дізнавшись про зради тата, на дрібні шматочки порвала всі його фотографії і заявила, що бачити його більше не бажає. Зустрічалися вони тепер нечасто, і коли Корольов дзвонив їй, щоб привітати з днем народження, вона кидала слухавку. Геніальний конструктор сидів і плакав...

Геніям найчастіше не щастить в особистому житті

Про манеру Корольова зав’язувати стосунки зі слабкою статтю свідчать спогади другої дружини – Ніни. Навесні 1947 року в НДІ-88 вона була єдиною перекладачкою з англійської. Її відправили до Сергія Павловича, аби перекласти тексти з англійських журналів. Ніна робила переклад і показувала його Корольову. «І ось він почав мене викликати все частіше й частіше. Якось кладу перед ним переклад, він читає, а сам... бере мене за руку. Я руку відводжу. Помовчав. Запитує: «Що ви робите в неділю?» – згадує Ніна. Далі конструктор запропонував красуні відпочити разом – піти в ресторанчик, потанцювати. Дівчина погодилась. Під впливом хмелю Корольов відверто розповів привабливій перекладачці про своє життя, про сім’ю, в яку вирішив більше не повертатися.

Після зустрічі Корольов запитав, куди відвезти свою супутницю. Та назвала адресу. Дивовижним чином виявилося, що вони живуть не тільки в одному будинку, але і в одному під’їзді: квартира Ніниної мами – на першому поверсі, а Корольова – на другому.

Піднялися до нього. Що тепер лукавити – я залишилася у нього в той перший наш вечір. І, як виявилося, на все життя... Мені було 27. Йому – 40

«Піднялися до нього. Що тепер лукавити – я залишилася у нього в той перший наш вечір. І, як виявилося, на все життя... Мені було 27. Йому – 40», – згадує Ніна.

Дружина – вже інша, але Корольов знову в безстрокових відрядженнях, і його знову мучить самотність. Неодноразово, ніби вибачаючись, Сергій Павлович пише новій дружині про свої труднощі і переживання. І їй починають набридати його нарікання на вічні проблеми на роботі і в душі. Адже виходить, що і з новою жінкою, яку він так любить, відчуває себе самотнім. Взагалі геніям найчастіше не щастить в особистому житті. Вони можуть бути улюбленцями жінок, але в їхніх душах завжди живе самотність.

Його ім’я було розсекречено  тільки після смерті.
Його ім’я було розсекречено тільки після смерті.

 ...Дочка конструктора першої в світі космічної ракети Наталія в своїй книзі «С. П. Корольов. Батько», яка вийшла до його 100-річчя, розповідала й про таке: «Через арешт, заслання, роботу, життєві обставини Сергій Павлович не зміг у повній мірі насолодитися своїм батьківством. Навіть мій перший спогад про батька – це побачення в Бутирській тюрмі. Коли він потрапив після Колими у туполевську «шарагу», для піднесення духу керівництво НКВС дозволило побачення з найближчими родичами. Я не знала, що тато був заарештований. Мама говорила, що він – льотчик, у нього важливе завдання, тому з нами не живе. Перед першим побаченням, на яке ми пішли з мамою, вона пояснила, що тато прилетів на своєму літаку. Пам’ятаю питання, яке задала батькові: «Як ти зміг сісти на своєму літаку – там такий маленький дворик?» Відповів охоронець, який був присутній на побаченні: «Ех, дівчинко, сісти-то сюди легко, а ось вийти звідси – дуже важко».

Є й такий спогад: «Коли народився мій первісток Андрій, батько страшенно зрадів, із задоволенням грався з онуком. Завжди говорив: «Ось він зараз – маленький, а коли підросте, ми з ним будемо друзями». На жаль, батько помер, коли внукові виповнилося лише три рочки. Інших він уже не бачив».

А ще дочка шукає  у своїй книжці відповідь на питання: «Чи випадково, що саме він, Сергій Павлович Корольов – правнук українського козака, онук ніжинського купця, син учителя – став академіком, першим Головним конструктором космічних кораблів?» У виданні вміщено документи, спогади рідних, друзів і особисті враження авторки. Щоб зібрати матеріали для книги, Наталія Сергіївна здійснила численні поїздки в місця, так чи інакше пов’язані з різними періодами життя батька, включаючи табір на Колимі. 

Марина ЛУГОВА.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Небо над Луцьком патрулює… диво-звір.

Реклама Google

Telegram Channel