Оце прочитала в газеті, що якась пані звернулася до міського голови, щоб «прибрати» бездомних собак з вулиць міста. А чи вона хоч раз дивилася тим псам в очі?
Оце прочитала в газеті, що якась пані звернулася до міського голови, щоб «прибрати» бездомних собак з вулиць міста. А чи вона хоч раз дивилася тим псам в очі? Коли б зазирнула, то не побачила б там злості, агресії, тупості, ницості, нещирості, що є в багатьох людських очах
Тетяна СВЕРЕДА, студентка Волинського національного університету ім. Лесі Українки
У собачих очах є дуже багато вірності, яка відразу оживає, коли ти звернеш на них хоча б трошки уваги. Дуже багато з них взагалі людей бояться, один із переламаною лапкою навіть не бере їжу з людських рук, у собачих очах повно болю та недовіри до тих, хто вже раз його скривдив. А ще вони дуже розумні: вулицею переходять лише на переході чи на світлофорах. Нещодавно бачила взагалі дуже повчальний випадок: біля гіпермаркету «Там-Там» якийсь молодик, не дочекавшись зеленого світла, рушив через перехід. Пес почав гавкати на нахабу і перегородив дорогу порушнику. А ось ще «собача історія»: влітку на проспекті Відродження в Луцьку жителі одного з будинків прихистили у дворі двох цуценят. Братик і сестричка: одне чорне, як сажа, а інше біле, як молоко. Діти змайстрували з коробок їм хатинку; принесли одяг для ліжечка; і дорослі, і малі приносили їжу. Цуценятка ж радісно вітали всіх гостей двору. Такі живі, безпосередні, добрі, довірливі. Йдеш повз їхню хатку і неможливо не усміхнутися, дивлячись на чорну і білу плямки, які вовтузяться, граються один з одним. Але так тривало недовго. Тут теж якась пані додумалася зателефонувати в те місце, де собак не дуже люблять. Приїхала машина із залізними гратами, і більше цуценят ніхто не бачив. Питання: вам, пані, легше після цього живеться? Звичайно, є в нашому світі багато небезпек. Але не треба в стані бездумного страху всі свої турботи звалювати на бездомних собак. Послухаєш новини, газети почитаєш: грип, катастрофи, СНІД, наркомани, кінець світу. Жах! Не собак треба боятися, а злих і недобрих людей, самих себе.