
Будинок – відбудується. Головне, що люди – живі.
Коли вибухи війни і спів птахів – в унісон
На годиннику – третя липневої тривожної ночі. Мирне місто Луцьк не спить. Бо уособлення зла на цій планеті вирішило вкотре посягнути на чиїсь життя… Під прикриттям темряви вершить долі кремлівський диявол, який насиллям та війною хоче здобути владу у світі
«Повітряна тривога по всій країні
Так наче щоразу ведуть на розстріл
Усіх
А цілять в того, хто скраю
Сьогодні не ти, відбій»
(Вікторія Амеліна)
На дворі чутно перекличку у перших півнів, спів яких долинає із садиб приватних будинків. З висоти сяє круглий диск повного місяця. Літо дихає безвітряною передранковою свіжістю… Аж раптом вдалині з’являється наростаючий звук ворожого шахеда. Це деренчання шматка смертельного металу в небі пронизує холодним струменем свідомість, повертаючи до нестерпної реальності: вимушений підйом серед ночі, укриття, війна…
«Щось летить», – прислухаючись на порозі підвалу насторожено гомонять сусіди. І через секунди жінки з криком швидко спускаються далі вниз по сходах – неподалік від нас здійнялася гучна черга пострілів та вибухів. Хлопці з ППО полюють на підступного дрона… Тиша… До нашого гурту чимчикує жінка з маленьким песиком – йорком на руках: «Боїться бідненький, увесь тремтить…», – промовляє вона, йдучи повз. За нею йде ховатися молода пара з пухнастим білим пуделем. Сидіти у квартирі багатоповерхівки все-таки лячно… Чути з підвалу, як качають надувний матрац для дітей: хтозна скільки доведеться тут сидіти, телеграм-канали пишуть, що основна ціль – Західна Україна.
Знову деренчить. Знову здригаєшся від важкого гуркоту розірваних снарядів, що прокотився високо в небі. Басовий гул забив у вуха. Дрон віддаляється, певно робить коло… У перерві після чергових вибухів люди піднімаються нагору, щоб спіймати інтернет-мережу і подивитися карту польотів ракет та БпЛА. Відбуваються переписки, дзвінки, розмови: «Ще летять, є пуски ракет…», «Знайома пише, що влучили у будинок, вибило вікна…», «Алло, що у вас, все в порядку?». На подвір’я до людей прибиваються два наляканих бездомних собаки. Піджимають хвости і скавулять. Звуки шахедів вкотре пронизливо вриваються у простір… Стрільба… Чутно різке та швидке зниження дрона, важкий приглушений раптовий удар. Відчуваєш вібрацію в землі. Приліт. У повітрі зависла тиша…
Чутно різке та швидке зниження дрона, важкий приглушений раптовий удар. Відчуваєш вібрацію в землі. Приліт.
Світає. Чоловіки виходять подивитися. Хтось сповіщає, що на тому кінці міста все в диму… Перебуваючи в укритті, збираєш докупи з усіх цих повідомлень епізоди для цілісної картини – що коїться тривожної ночі у місті.
На вулиці розвиднюється. Стою на порозі укриття. У розлогих вербах долинає несміливе посвистування, цвірінькання, щебетання. Все гучніше і гучніше звучить неймовірний спів птахів. Це розмаїте милозвуччя лягає легкою розрадою на душу…
Високо над нами знову чатує шахед. За ним – черга стрільби. А в перерві чутно пташиний щебет, що навіть під час вибухів не змовкає… Такий дисонанс життя і смерті.
Кінець тривоги… Пожежні та швидкі, сповіщаючи сиренами, помчали до місць уражень.
У небі піднімалося сонце. Жовтогарячі промені вогнем віддзеркалювалися на вікнах будинків навпроти. Світило розлило на небі своє золоте цілюще сяйво і огорнуло теплом та любов’ю.
Заходжу у чати, читаю хвилюючі болючі новини: хтось сьогодні лишився без хати, хтось – без автівки, у когось вибило вікна і двері…
Люди – живі, це – головне. «Сьогодні не ти, відбій», – згадалися слова молодої поетеси Вікторії Амеліної, яку жорстоко вбили рашисти.
Після безсонної ночі підставляю лагідним першим променям обличчя. Яка краса навколо… Який пекельний сум…
P.S. У ніч на 9 липня 2025 року на обласний центр Волині росіяни спрямували орієнтовно 50 безпілотників і 5 ракет. Сталося займання будівель одного з гаражних кооперативів, також пожежу зафіксували на території одного з підприємств. На щастя, загиблих немає…
У ніч на 12 липня Луцьк атакували 35 БпЛА і дві російські ракети. В місті було повністю знищено приватний будинок. Пошкодження зафіксували одразу на кількох вулицях. Офіційно під час російської атаки ніхто не травмувався. Наша честь, шана і подяка силам ППО!
Любов ХВАС
Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно! Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу Волинь ЗМІ
Читайте також: Музей прикордонників на Волині здобув престижну нагороду за культурну та патріотичну діяльність.
