Курси НБУ $ 43.19 € 50.95
На Волині гімназія незабутньо відзначила знаковий ювілей

Для рідної школи – найгарніші слова від колективу каже його лідерка Ярослава Макарук.

Фото Валентини БРУК.

На Волині гімназія незабутньо відзначила знаковий ювілей

«…Відмінимо уроки й накриємо стіл, як у родині»: так уявляють день Перемоги у Холонівській гімназії Горохівської міської ради Луцького району, куди цьогорічний грудень завітав із ювілейним 60-річчям

Віншування нинішньому колективу, очолюваному Ярославою Макарук, линули не лише в світлиці закладу: випускники всіх років найгарнішими словами переповідали своїм учителям свою вдячність та повагу в відеосюжетах, якими не перестають рясніти соціальні мережі, а прологом до цієї розповіді, теж покликаної увічнити знакову дату в гарному людьми селі, нехай стануть слова воїна ЗСУ, випускника Холонівської школи 1995 року Ігоря Данилюка: «Як військовий, я особливо розумію цінність того, що формує нашу силу та стійкість. А школа – це саме той фундамент, де закладається любов до України, повага до людей, відповідальність та віра в себе. Завдяки таким закладам, як моя школа, виростають покоління, готові захищати свою Батьківщину. Вчителі мене навчили любити свій край, поважати людей та відповідати за свої вчинки. Дякую за те, що виховуєте дітей із теплом у серці, з силою духу…».

«…Було, що в школі вчив усе село один учитель»

Учительська родина асоціювала іменини рідної школи з особливими почуттями, бо урочистість на її честь назвала «Літописом душі». Зустрічати гостей, як завжди, готувалися, дотримуючись нажитих традицій, з розумінням суворості сьогодення та з невгамовними, як дітвора, красивими мріями. Директорка гімназії Ярослава Макарук від сільських довгожителів цінним спадком для початку літопису почерпнула достовірні факти: на початку минулого століття холонівська дітвора навчалася в польській школі, в 1938-му році в селі початкову освіту в одному класі з одним вчителем-директором на прізвище Зіневич здобували учні різного віку. Навчальним приміщенням спершу слугували приватні будівлі, доки в 1960-их роках, ймовірно, місцеве господарство, взялося збудувати гідний для навчання будинок.

– Було, що будівництво чогось зупинилося, та тодішня нардепка-місцева жителька Софія Гайчун таки достукалася в двері якогось чиновника, аби воно завершилося! Тож у грудні ми завжди маємо день народження нашої школи, відлік якого ведемо від року новосілля, – каже пані Ярослава. Вона, її випускниця 1992 року, не щодня ходила шкільною стежкою від отчого дому, хіба коли навчалася у виші, зате всі-всі шкільні новини завжди слухала з дочірньою цікавістю від шанованої в селі мами-освітянки Ганни Іванівни Корецької.

Було, що будівництво чогось зупинилося, та тодішня нардепка-доярка Софія Гайчун таки достукалася в двері якогось чиновника, аби воно завершилося!

29 років тому Ярослава Ростиславівна знову переступила благодатний поріг впевненою в собі та досягнутих знаннях учителькою початкових класів і тепер на правах лідерки гімназії переповідає, що свого часу історичну гірлянду школи зі своїми колективами творили її попередники – світлої пам’яті Людмила Яремчук, Леонід Власюк, Олександр Ксьондз і Руслан Стаднік. Перелік холонівських освітян є однією з найкрасивіших сторінок історії навчального закладу. На жаль, багато хто вже спочиває в засвітах. Чимало хороших слів про них й побажань сучасникам звучали від ветерана освітянської ниви Любові Антонюк та перших першокласників школи – Вікторії Камоцької та Ярослава Биткалюка. До слова, із 23-х тодішніх першачків школу прийшли привітати спогадами й дарунком вже давно сивочолі Надія Несторець, Леонід Капітула, Тамара Кізлик, Петро Скучинський і Людмила Фіщук.

– Школа в Холоневі завжди вирізняється привітною аурою, цікавими ідеями, чистотою та затишком, а головне, у ній працює мудрий колектив однодумців, – вітав та нагороджував педагогів начальник управління з гуманітарних питань Горохівської міської ради Луцького району Волинської області Володимир Зінчук.

Прем’єра на ювілей – власний гімн

На ювілейний вечір спогадів «Літопис душі» у Холонів поспішило велелюдне товариство, що засвідчило розуміння вагомості рідної школи в житті кожної особистості, дотичної з нею. Про активність дитячого та дорослого колективів у житті села та громади, їхню волонтерську діяльність із початку війни, про успіхи в навчанні та дозвіллі з гордістю розповідали начальник відділу освіти Горохівської міської ради Тетяна Ничипорук, голова об’єднаної профспілки працівників освіти та науки Городищенської сільської, Горохівської міської та Мар’янівської селищної територіальних громад Євгенія Карп’як, староста Холонівського сільського округу Олександр Мартинов, заступниця директорки гімназії Наталія Нечипорук, працівники місцевого закладу дошкілля, батьки учнів.

Змістовним віршем земляка Валентина Мороза та мега-кошиком яблук із свого саду свій виступ оздобив знаний на Волині активіст та садовод, холонівець Леонід Кравчук, зворушливим чувся спомин однієї з перших випускниць Віри Кондратюк, а випускник школи 1966 року, доцент кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Хвищун мав за честь звернутися до ювілярки, її господарів та гостей в режимі онлайн.

Згідно зі сценарієм Ярослави Макарук, ведучі вечора – вчителі Яна Шумчук та Юрій Матвіюк – поєднували минуле, сучасне та майбутнє. Скажімо, школа вже має дуже гарний стадіон та спортивний майданчик. З початком війни, завдяки багаторічним спонсорам, керівникам ТзОВ «Агропродукт Горохів» Василеві Щерблюку та Андрієві Щерблюку, в ній швидко облаштували добротне укриття (на ювілей ці меценати подарували музичну апаратуру).

Пані Ярослава через газету «Волинь» адресує вдячність всім-усім, хто підтримував побажання колективу й допомагає гімназії, й за щирі слова, відзнаки колегам та потрібні дарунки школі у день ювілею – теж! І про букет із доречних поетично-пісенних вітань, які діти та дорослі гармонійно склали зі своїх талантів, директорка розповідала із гордістю.

До слова, на ювілейному вечорі гімназисти та їхні наставники вперше виконали гімн свого навчального закладу, автором якого є вчителька української мови Людмила Кіналь.

У мріях Холонівської гімназії – новий дах та актовий зал. Директорка каже, що ті мрії цілком здійсненні, як тільки-но ЗСУ здобудуть для нас мир. Запитую, яким уявляє пані Ярослава день закінчення війни? І чую, що святкуватимуть його по-родинному в рідній школі, де замість уроків у класах буде нескінченно багато сліз щастя-радості, обіймів і пісенного «Многоліття»!

Леся ВЛАШИНЕЦЬ

 

 

 

 Гордість гімназії – її талановиті діти.

Гордість гімназії – її талановиті діти.
Ось вони які вже – першачки 1965 року!
 

 

 Гімназія завжди радіє гостям.

Гімназія завжди радіє гостям.

 

Читайте також: «На Волині прогнозують сніг та заморозки».

Реклама Google
 

 

 

Telegram Channel