Ми, жителі сіл Стенжаричі, Микитичі та Полум’яне Володимир-Волинського району, почуваємо себе обдуреними...
Ми, жителі сіл Стенжаричі, Микитичі та Полум’яне Володимир-Волинського району, почуваємо себе обдуреними.
Ковельський молокозавод вже чотири місяці не розраховується з нами за здане молоко. В газеті «Волинь-нова» №120 за 25 жовтня 2012 року Дарина Клімович у статті «Степан Івахів рятує молочну галузь» у рожевих тонах розписує бурхливу діяльність пана Івахіва. Там сказано, що завод «Ковельмолоко» єдиний на Волині розраховується з людьми вчасно за здану сировину. Ми неодноразово зверталися до сільського голови Анатолія Яльницького, але оскільки заготівельником є його дружина Людмила, то він тільки зі сміхом сприймає наші скарги. Нічого не дало нам і звернення в районну раду та райдержадміністрацію. Села наші віддалені від міста, дороги розбиті, автобуси ходять рідко і ми не в змозі свою продукцію возити в місто на базар. Для багатьох сімей при масовому безробітті гроші за здане молоко — єдиний дохід сім’ї. За електрику, воду, газ ми повинні платити вчасно, а нас менеджер заводу «Ковельмолоко» Юрій Андрійович (прізвища не знаємо) годує обіцянками. Оскільки заготівельник Людмила Яльницька не заключає з нами договорів про здачу молока, то ми навіть не можемо поскаржитися в прокуратуру. Юрій Андрійович обіцяв, що після виборів завод розрахується з нами сповна. Пройшов місяць, а грошей немає. Ткнули декому, як милостиню, по 100 гривень за серпень і все. А ще ж і за ту милостиню декому доводиться йти до хати Людмили Яльницької і просити свої ж гроші. Хочемо через газету вплинути на «патріота Волині» Степана Івахіва, успішного «бізнесмена і депутата». Може, хоч так вдасться достукатися до нього і повернути борги за нашу працю. Н. А. Шершень, В. М. Вавринюк, А. М. Питюк, М. Я. Мартинюк (усього 24 підписи).
