Уже вкотре Луцька міська рада і духовенство УПЦ КП 29 січня організовує панахиду і мітинг пам’яті біля символічної могили Героям Крут. У цьому році погода була досить м’якою, але, на превеликий жаль, молоді було набагато менше, ніж у попередні роки. Прикро…
Уже вкотре Луцька міська рада і духовенство УПЦ КП 29 січня організовує панахиду і мітинг пам’яті біля символічної могили Героям Крут. У цьому році погода була досить м’якою, але, на превеликий жаль, молоді було набагато менше, ніж у попередні роки. Прикро…
Василь КУШНІР, голова Братства ОУН-УПА Волинського краю імені полковника Клима Савура
Думаю, це наслідки байдужості керівників закладів освіти до патріотичного виховання молоді. Мабуть, має місце і неузгодженість часу проведення мітингу зі шкільною програмою. Здавалось би, що недоліки в організації мітингу компенсуються заходом, що організувало обласне керівництво в цей день о 17-ій годині «до дня Крут». Приємно було бачити, як велике приміщення облмуздрамтеатру заповнює молодь, переважно старшокласники і ліцеїсти. Всі місця в партері і на балконі зайняті. Частина глядачів стоїть. Ведучі нагадали про подію 95-річної давності і розпочався концерт. Надіявся почути патріотичні пісні у виступах художніх колективів, які надихали б молодь на високоідейні вчинки, але замість них — лише колядки, в яких прославляли Ісуса Христа і Матір Божу Марію. За двогодинний концерт лише один раз згадалась Україна («Даруй волю, щастя й долю нашій славній Україні»). Невже організаторам цього заходу хтось заборонив підготувати репертуар, що відповідав би суті події? Крути! Гордість і біль. Гордість за юних героїв і біль за політичну сліпоту і злочинну безвідповідальність тодішньої влади. Пророчі слова Павла Тичини, сказані ще весною 1918 року: «На Аскольдовій могилі України цвіт. По кривавій по дорозі нам іти у світ». І йшли! І знову в час Другої світової війни близько півмільйона молодих синів і дочок України в армії УПА жертовно склали голови на вівтар Вітчизни у визвольному русі за незалежність. І ці молоді патріоти вже протягом 22 років не визнані владою «незалежної України». Чи не повторяться Крути знову, коли наші керманичі бояться належно вшанувати людей, які віддали своє життя за незалежність України?!