Чи потрібно Біблію підтасовувати до теперішніх днів? - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.29 € 30.58

Чи потрібно Біблію підтасовувати до теперішніх днів?

Останнім часом «висококваліфіковані» психологи намагаються переконати нас у нормальності гомосексуальних стосунків. Мовляв, люди такими народилися, тому ми повинні толерантно ставитись до їхнього стилю життя...

     Лариса ЗАНЮК, редактор відділу листів і зв’язків із читачами газети «Волинь-нова» (на фото)


     
     Нещодавно у Львові та Івано-Франківську містяни й духовенство, стривожені «Фестивалем рівності» нетрадиційно орієнтованих, вийшли на свій «Марш захисту сімейних цінностей». «Гей не може бути патріотом, патріот – це християнин, що вірить у Бога», – висловив свою позицію івано-франківський мер Руслан Марцинків. Більшість ЗМІ його слова назвали гомофобськими, такими, що принижують права нетрадиційних. А мені його хочеться цитувати, адже у жорстокий для країни час, коли гинуть герої на справжній війні, ці спільноти вийшли переможною ходою вулицями найпотужніших християнських міст України заявити про свої нездорові інтереси. Можна, звісно, поспівчувати їм як хворим. Але вони не хочуть лікуватися, а вважають себе унікальними, особливими і залучають на свій бік усе більше нашої молоді через соцмережі. На Західній Україні, де ще збережена християнська традиція, взялися нав’язувати терпимість до содомістів. Факти у ЗМІ збивають із толку: «Керівник нацполіції висловом із Біблії щодо содомського гріха закликав до вбивства. Мер Львова назвав зірваний фестиваль провокацією для дискредитації України. Представник Європарламенту вражений українською нетолерантністю». Слухаючи і читаючи подібне, хочеться вимкнути телевізор і викинути газети. Хіба 10 заповідей змінилися? Чи Біблію потрібно підтасувати до теперішнього часу? Невже ми не можемо бути у Європі зі своїми моральними цінностями? А якщо нас хочуть переламати і перетесати, то чиєю мавпою ми станемо, втративши власне обличчя?



Невже ми не можемо бути у Європі зі своїми моральними цінностями? А якщо нас хочуть переламати і перетесати, то чиєю мавпою ми станемо, втративши власне обличчя?



     Ми готові захистити своїх дітей від нездорового впливу. Але для цього не потрібно проводити гучні акції, що на руку лише ворогу. Працюймо в тилу. З усіх сил витягуймо дітей із розпусти добром на противагу злу. Бо поки ми вважаємо щось інше головним, на незахищених територіях дитячих душ іде невидима війна. Скільки різноманітних веб-спільнот норовлять втягнути наших дітей у насильство, наркоманію, педофілію, гомосексуалізм, суїцид, обіцяють цікаве життя або його суперове закінчення. Мало не з дитсадка ми пояснювали дітям, що толерантність – це терпимість. А в результаті – підлітки тепер вважають нормальним те, що завжди було розпустою. 
     Можливо, щось згаяли. Але не все втратили. Маємо шанс ще донести в юні серця, що незмінними у світі залишилися поняття добра і зла. І любов, яка допомагає боротися. Своїм дітям пояснюю, що не буває трохи «так» чи трохи «ні». Потрібно ділити все на дві категорії: добро – роби, зла – уникай. А поки будемо лояльно потискати всім руки, зло прийде до нас у своїй найнесподіванішій подобі. І жди біди. Адже всілякі сексуальні збочення — це перш за все страшні хвороби. Часто смертельні. «Якщо ми любимо людей, то повинні боротися проти того, що їх знищує. Бути толерантним до поширення гомосексуалізму — значить проявляти терпимість до деградації людини», — говорить православний священик із США Йосія Тренхам. 
     Вдумаймось у ці слова. І борімось за людину.