ЯК ЗНЕШКОДЖУВАЛИ АВІАБОМБИ У КОВЕЛІ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.40 € 32.19

ЯК ЗНЕШКОДЖУВАЛИ АВІАБОМБИ У КОВЕЛІ

Всі учасники небезпечної операції проявили мужність і героїзм

Всі учасники небезпечної операції проявили мужність і героїзм
Всього два дні знадобилося саперам піротехнічного батальйону МНС України з Рівненської області, щоб підняти у Ковелі з дна Турії сім радянських авіаційних бомб часів Другої світової війни. За словами спеціалістів, це – унікальна в Україні операція, оскільки піротехнікам чи не вперше довелося працювати на такій глибині і з такою кількістю вибухонебезпечних предметів. А держава платить саперу всього-на-всього сорок гривень за ліквідацію однієї бомби. Коли капітан Ярослав Киричок пробув у холодній воді більше півгодини, у нього тимчасово пропав слух, почалася кровотеча з носа та вуха. Його замінив доброволець – водолаз пошуково-рятувальної служби з Рожища Сергій Ткачук. Медики зробили все можливе і вже наступного дня Ярослав Киричок приступив до небезпечної роботи.
Заступник командира батальйону майор Ігор Горбатюк та кранівник “Ковельагроспецпостачу” Степан Устимук були із смертоносним вантажем з першої і до останньої хвилини. Влада та представники МНС України шукали кранівника цілий день. Люди відмовлялися дивитися смерті в очі, і тільки Степан Устимук, добре розуміючи небезпеку, погодився своїм краном врятувати ковельчан від загрози. Отой бронежилет та каска були для нього чисто символічним захистом. Душу цих героїчних людей зігрівали богослужіння у всіх православних храмах міста.
Дружина Ігоря Горбатюка – Тетяна – чекає другу дитину і знаходилася в ці дні у Рівному в пологовому будинку. “У всіх новинах по телевізору передають про Ковель, то ти хоч туди не поїдь,” – мовила вона йому по телефону. Ігор сказав, що все добре. “А де зараз Славік?” – запитала Тетяна про Ярослава Киричка, дружину та дітей якого вона добре знає. “Він відійшов якраз за браму”, – відповів Ігор, хоч в той час Ярослава “швидка допомога” везла до лікарні.
Підняти з глибини шести метрів сім авіаційних бомб, які невідомо яким чином там опинилися в одному місці та ще й в горизонтальному становищі, – справа дуже небезпечна. За словами саперів, найбільш відповідальний момент – підняття з води першої авіабомби. Якщо все буде добре, то й вся операція повинна пройти благополучно. Хоч, звичайно, гарантії ніхто дати не міг. Під час транспортування тієї першої металевої вбивці трапилась нештатна ситуація. Здавалось би, міліція та військові блокували небезпечну зону. Але на вулиці Ватутіна мало не під колеса автомобіля ГАЗ-66, який перевозив бомбу, вибігли учні Вербської школи, що знаходиться на території міста. Невідомо, де в той час були вчителі та директор. Школярі ж, не розуміючи небезпеки, радісно вітали саперів… петардами. ГАЗ-66 проїхав в якихось п’ятдесяти метрах від житлових будинків, з вікон та балконів яких за процесією споглядали мешканці. Людей просто не оповістили про небезпеку. Машина повільно прослідувала повз склад з величезною кількістю реактивних снарядів та підприємство з аміаком – “Ковельмолоко”.
В кількох кілометрах від приміського села Бахів авіабомби були поетапно ліквідовані. Підняли з річки й підірвали найбільшу з них – ФАБ-250, яку згідно з технічними характеристиками не можна було й рушити з місця. Як заявив командир рівненської частини МНС України полковник Сергій Головко, бомби такої марки зустрічаються дуже рідко. На рахунку Сергія Васильовича – це була дев’ята ФАБ-250. Оцінивши екстремальну ситуацію, майор Ігор Горбатюк прийняв рішення на її підйом та транспортування.
Добре спрацювали залізничники, які надали саперам кілька “вікон” у графіку руху поїздів. Постаралися комунальники, ПМК-62, яким керує Анатолій Приступа та інші підприємства. Вони зробили все можливе, щоб за кілька годин прокласти до небезпечного місця дорогу та побудувати біля річки майданчик для крана. У місті не було паніки. І хоч керівники Ковельського міськрайвідділу внутрішніх справ запевнили, що фактів мародерства та крадіжок в зоні відчуження не було, учасники спецоперації розповіли мені, що не один раз бачили, як по нібито оцепленій території “гасали” на мотоциклах молодики.
Як стало відомо, на черговій сесії Ковельської міської ради має розглядатися питання про присвоєння майору Ігорю Горбатюку звання “Почесний громадянин міста Ковеля”. Кранівник Степан Устимук має отримати категорію учасника бойових дій. Недоречно говорити про грошові винагороди від міста та держави, які чекають всіх цих мужніх людей, що проявили героїзм та відвагу. Вони врятували ковельчан від небезпеки, і місто їх по праву вважає героями.
Ярослав ГАВРИЛЮК.