Курси НБУ $ 26.86 € 31.83
Сам не знаєш — іншого не навчиш

Волинь-нова

Сам не знаєш — іншого не навчиш

Минулого тижня керівництво департаменту освіти Чернівецької облдержадміністрації оприлюднило результати пробного зовнішнього незалежного оцінювання вчителів

Євгенія СОМОВА,
редактор відділу соціального захисту газети «Волинь-нова»



Вони невтішні. Виявилося, що лише 15 відсотків з них знають свій предмет на відмінно. А 80 відсотків педагогів здали тести на трійку за п’ятибальною системою оцінювання. І якби довелося вступати до вишу на бюджет, то не пройшли б. Дивує, що низький рівень знань показали вчителі з досвідом, більшість з яких мали вищу категорію. Особливо «вражають» успіхи географів — кожен четвертий не зміг отримати достатніх балів навіть для двійки. А це означає, що знання нульові. Такий вчитель навряд чи знає, в якій частині світу знаходиться Кіліманджаро. Чого ж тоді навчить учнів?
Словом, тестування засвідчило, що ситуація з якістю кадрів у наших школах складна. Адже вчителі писали стандартні тести, які базувалися на завданнях минулого року, а не якісь особливі. Причім із тих предметів, які ж і самі викладають — рідної мови, англійської і французької, хімії, історії, біології… Здавалося б, якщо ти добре навчався у школі, то без проблем написав би їх на основі отриманих знань. Програми не дуже змінилися.
Про те, що багато вчителів знають власний предмет посередньо, відомо і без експериментів. Кожен із нас, думається, може назвати таких із власного шкільного досвіду. Через горе-педагогів, певне, наші діти змушені звертатися до репетиторів. Але те, що вчителі не можуть справитися із тестами зовнішнього незалежного оцінювання, чомусь не вкладається у голові. Як же вони готують до нього учнів? Чи можуть дати їм необхідні знання, коли самі не мають їх?
Ситуація тривожна не лише з практичного, а й з етичного боку. Адже, по-перше, педагог ставить оцінку за знання предмета, який погано знає сам. Чи може він реально оцінити учня? По-друге, отримує зарплату з кишені платників податків, тих же батьків учнів, за роботу, яку нездатний якісно виконувати. «Лікарю, зцілися сам», — говорили древні мудреці. Мені ж хочеться сказати інакше: «Вчителю, навчися сам, а тоді вчи інших».
У високих міністерських кабінетах уже давно говорять про необхідність змусити освітян здавати ЗНО. Однак ідею ніяк не наважуються реалізувати. Її впровадженню чинять опір на всіх рівнях. І це, думається, пов’язане усе із тим же низьким рівнем знань педагогів. Не секрет, що вчительські навчальні заклади нині непопулярні, а педагог в очах багатьох сучасників є ледве не невдахою. Тож вступають до них далеко не найкращі абітурієнти. Вони і у вишах вчаться абияк, бо не бачать себе у школі, а коли потрапляють туди, то так і працюють. Горе-педагоги не зацікавлені в тому, щоб займатися самоосвітою, підвищувати кваліфікацію. Зрештою, ситуація в школі не завжди сприяє цьому. Не раз доводилося чути, що атестація проводиться формально і зводиться до того, щоб у вчителя були підготовлені як слід необхідні папери, а щоб пройти її, достатньо бути в хороших стосунках із директором, виконувати усі його вказівки. Тим часом проходження зовнішнього незалежного оцінювання на відмінно, вважаю, мало б стати основною умовою присудження категорії. І є надія, що вчителів таки змусять здавати його. Уже підготовлений проект Закону «Про освіту», який передбачає обов’язкову сертифікацію педагогів. Міністр освіти Лілія Гриневич начебто готова запровадити ЗНО для них, як обов’язкову умову для отримання категорії. Та чи готові вони до нього?