Оце спозаранку, вертаючи з моціону, зіткнулися лобами з сусідом у під’їзді. Він наче із стометрівки. У руках здоровенна валіза...
Оце спозаранку, вертаючи з моціону, зіткнулися лобами з сусідом у під’їзді. Він наче із стометрівки. У руках здоровенна валіза. — Добридень, Якиме Андрійовичу. Куди так чимчикуєте, захекавшись, ніби потяг доганяли?.. — Вгадали. Тільки біжу перехоплювати не потяг, а маршрутний автобус. Дочка вже побігла першою на зупинку. А я спішу на автостанцію. Може, пощастить увіпхнутися. Ми з своєю студенткою вже навчені гірким досвідом: хочеш їхати до обласного центру — не спи, гав не лови. Інакше микатимешся з пересадками до Ковеля, а далі — як вже повезе. Не всім жителям Любомля, котрим вряди-годи припече їхати до Луцька так пощастить, як моєму сусідові, якого досвід навчив у двох місцях перехоплювати автобуса, який прямує до обласного центру — при в’їзді в місто і на виїзді. Автобусне сполучення з обласним центром останніми роками бажає кращого. Дуже проблематично нині добратися до Луцька з Шацька та всіх прохідних автозупинок — сіл Згорани, Куснище, а з Любомля й поготів. Автобуси, які відправляють з початкових пунктів руху — пансіонату «Шацькі озера», санаторію «Лісова пісня», як правило, переповнені. Сутужно доводиться студентам, які на вихідні дні приїздять до батьків за торбами з харчами. Проблемним є питання доїхати з райцентру (чи й того ж Шацька) до Львова. Відправляється з Любомля туди три рейси: о 9.00, 10.10, 12.05 год. А бажаючих буває у п’ять разів більше. Це особливо було видно наприкінці серпня ц.р. Тоді восьмеро пасажирів-любомльців, які придбали квитки на львівський маршрут, не могли увійти до салону. Водій, розчепіривши руки, стояв на смерть у дверях, горлаючи при цьому: «Не візьму, хоч вбийте!». Ледве не скінчилося рукоприкладством... — Мене дивує одна обставина, — каже начальник автостанції Любомля Анатолій Беляєв. — Щоразу, коли у Луцьку відбувається тендер на організацію автоперевезень пасажирів, а також нових маршрутів, про прикордонний Любомль забувають. Отак і обходимося все життя транзитними автобусами. А їх водії копилять губи: хочу візьму, не схочу — не візьму пасажира... Нам конче необхідні й власні маршрути: Любомль — обласний центр, Львів, інші. Спроба самостійно налагодити сполучення з Львовом вже була. Сьогорічного літа підприємець Ананій Р. придбав «Газель», взявши кредит в банку, й почав клопотатися про відкриття маршруту Любомль—Львів. Чи то не підмастив, де потрібно, чи постукав не в ті двері, але ліцензії не отримав. Не склав іспиту у тендерному змаганні. Довелося чоловіку продавати «бусик» і вертати кредит банку. Звісна річ, з настанням осінньо-зимового періоду наплив пасажирів у край озер дещо стабілізується. Тим не менше, проблема автобусного сполучення з обласним центром і найближчими містами потребує вирішення. Олександр ХОМЕНЧУК. м. Любомль.
