Cтворити Європу в Україні

Чому наші їдуть за кордон?

Керівники найбільших промислових підприємств та представники бізнес–структур Волині зібралися для спільного пошуку шляхів, щоб зупинити трудову міграцію і вирішити проблему кадрового голоду. Як діяти в умовах сучасних економіко–соціальних викликів? Приклади яких країн щодо поповнення трудових ресурсів можна застосувати в себе?

Тон розмові задав Володимир Цибульський, детально охарактеризувавши сучасний ринок праці та зупинившись на найпроблемніших його аспектах. В Україні катастрофічно не вистачає кваліфікованих кадрів. Один із основних факторів, які на це впливають, — демографічна ситуація. За даними Держстату, на 1 травня цього року населення країни становило 42,3 мільйона чоловік, що на 400 тисяч менше, ніж торік. Тим часом Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Михайла Птухи налічує без окупованих територій лише 36,5 мільйона осіб. З такими темпами зменшення населення нам, безумовно, бракуватиме робочих рук для забезпечення економічного зростання. Населення старіє, народжуваність нижча за смертність. Додається масова міграція працездатних людей за кордон. На підприємствах найбільше відчувається дефіцит машинобудівників, шахтарів, слюсарів, електриків, будівельників, різноробочих, швачок, обслуговуючого персоналу.

Основна причина міграції – низька оплата праці в Україні. Середня зарплата в державі становить 6784 гривні, тобто 216 євро. У сусідніх же країнах вона в рази вища: у Польщі – 750, Словаччині – 745, Чехії – 702 євро. 

За неофіційними даними, близько 7 мільйонів українців виїхали на роботу за кордон. Чехія, країни Балтії, Польща спрощують умови працевлаштування для наших громадян. Лише останнім часом кількість вакансій там зросла у 3,5 раза. Найбільше – майже 1,3 мільйона – трудовлаштовано в Польщі.

Основна причина міграції – низька оплата праці в Україні. Середня зарплата в державі становить 6784 гривні, тобто 216 євро. У сусідніх же країнах вона в рази вища: у Польщі – 750, Словаччині – 745, Чехії – 702 євро. Крім того, багато роботодавців за кордоном забезпечують своїх працівників житлом, пропонують інші соціальні гарантії.

Але спільне дослідження Федерації роботодавців України, за словами її генерального директора Руслана Іллічова, та Міжнародної організації праці свідчить, що серед причин виїзду за кордон – не лише низька заробітна плата, а й відсутність безпеки життєдіяльності та невизначеність майбутнього в Україні. Це підтвердив технічний директор корпорації «Kromberg & Schubert Україна» Славомір Качмарек, котрий такого висновку дійшов у результаті власного опитування українців, які працюють у Польщі й мають намір там залишитися. Учасники дискусії зауважили, що, як не прикро, у нас майже зникла «маятникова» міграція, коли люди виїжджали на деякий час працювати або навчатись, а потім поверталися додому.

Більше вчитися, менше відпочивати

Вітчизняний ринок праці відзначається парадоксом: з одного боку, зростає безробіття (у Службі зайнятості Волині перебуває на обліку більше 9 тисяч безробітних), а з іншого — є заявки на майже 2,5 тисячі вакансій. В Україні пропонується 73,4 тисячі вільних робочих місць. Утворився дисбаланс між тим, кого готують навчальні заклади, і тим, кого хочуть бачити на певних ділянках виробництва керівники підприємств. Часто високооплачувані місця залишаються вакантними через дефіцит кваліфікованих фахівців. Роботодавці скаржаться, що до них приходять випускники з нульовим рівнем знань і компаніям доводиться витрачатися на їхню підготовку. Окрім того, навчальні заклади не можуть набрати студентів на непопулярні, але затребувані зараз спеціальності.

Учасники засідання позитивно оцінили зменшення держзамовлення на вступ до вишів і засудили рішення уряду щодо припинення фінансування профтехосвіти. Так, її потрібно реформувати, аби привести у відповідність до потреб ринку праці. Бо наразі волинський бізнес нарікає на низький фаховий рівень спеціалістів, недосконалість системи підготовки кадрів, відсутність орієнтації регіональних вишів та ПТУ на потреби підприємств у працівниках.

Вихід варто шукати в кращих закордонних практиках. Роботодавці готові до співпраці з професійно-технічними центрами, коледжами, навіть на умовах оплати учням практики. Варто було б поспішити із впровадженням так званої дуальної освіти, поширеної в Німеччині, Канаді, Швейцарії, інших країнах. Суть її в тому, що студент витрачає частину навчального часу на освоєння теорії, а іншу – на здобуття практичних навичок. Крім того, деякі працедавці в Україні вже почали відкривати на виробництвах спеціальні навчальні центри для персоналу і самостійно готувати спеціалістів, не відірваних від виробничих реалій.

Яскравим видався ще й такий штрих до обговорюваної проблеми: Україна — серед лідерів щодо тривалості відпусток та кількості вихідних. У Латвії, наприклад, загальними вихідними є лише два свята: День незалежності та Різдво, а відпустка триває 18 днів. У Японії взагалі відсутнє державне регламентування відпусток, їх роботодавці встановлюють індивідуально. От і подумаймо, чому ми живемо не так, як за кордоном.

Рецепти від трудової міграції

Більшість учасників дискусії зійшлися на думці, що потрібно виправляти ситуацію шляхом підвищення заробітних плат та створення соціально привабливих умов праці. Гідну платню нині пропонують підприємства «Kromberg&Schubert», «Модерн–Експо», «СКФ–Україна», «Мотор–авіа», «БРВ–Україна», «Кроноспан–УА». Але чи інші спроможні це зробити? На думку генерального директора «Модерн–Експо» Петра Пилипюка, єдиний шлях – підвищувати ефективність підпри-ємства. Щодо соціально спрямованої політики, яка теж багато значить, у приклад можна поставити АТ «СКФ–Україна». Тут надають безвідсоткові кредити на придбання житла, діють соціальні гарантії та медичне страхування всіх працівників з розрахунку 85 тисяч гривень медичних послуг та ліків на рік кожному, забезпечення безплатного щорічного медогляду, занять у басейнах, спортклубах та оздоровлювальних закладах. Усім працівникам – учасникам АТО підприємство виплатило по 30 тисяч гривень для адаптації до мирного життя. Це стало можливим завдяки постійному нарощуванню обсягів виробництва. До речі, нещодавно на відзначенні 15–річчя Федерації роботодавців АТ «СКФ–Україна» отримало нагороду як краще в державі підприємство в проведенні соціально орієнтованої політики. Волинські виробники були визнані переможцями ще у двох номінаціях: «Модерн–Експо» – як всеукраїнський лідер із нарощування експорту продукції, а «Kromberg & Schubert» — у створенні нових робочих місць. Тож із дев’яти відзнак три дісталися волинському бізнесу.

Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов підсумував, що наступного року проблема трудової міграції вийде на перший план, і запропонував свої рецепти виправлення ситуації. ФРУ звернулась до Міжнародної організації праці з проханням винести окремо розгляд цього питання на наступній щорічній сесії у Женеві.

Оскільки найближчими роками наші сусіди – Польща, Угорщина, Чехія – вестимуть доволі агресивну політику щодо залучення українських фахівцтів, то вирішити проблему Україна зможе тільки спільними зусиллями уряду, роботодавців, профспілок. Бо хоч би як старалися самі працедавці, без державної політики, якісних структурних змін їм не зупинити відтік людей за кордон. Тому Європу треба починати створювати тут, у себе.

За результатами засідання правління Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців бізнесмени регіону прийняли звернення до Федерації роботодавців України з конкретними пропозиціями щодо дієвого впливу на ситуацію з трудовою міграцією та забезпечення промислово–виробничими кадрами економіки країни. На засіданні також було затвер-джено двох нових членів правління замість вибулих, а Володимир Цибульський вручив грамоти керівникам кращих підприємств краю.