БУДЬМО ЛИЦАРЯМИ

У кінці минулого року була оголошена акція проти гендерного насильства за активної участі феміністок усього світу (гендер — з англійської — рід. У сфері суспільно-гуманітарних дисциплін слово “гендер” використовується для позначення соціокультурних аспектів статі — прим. авт.). У зв’язку з цим мені пригадалось, як за радянських часів тлумачилось слово “фемінізм”. А саме: буржуазний рух для зрівняння жінок у правах з чоловіками при збереженні буржуазного ладу. Внаслідок цього якоюсь мірою і в нинішній, вже незалежній Україні, як мені здається, склалось дуже хибне та викривлене уявлення про цей рух. У свідомості багатьох людей закріпилось стійке уявлення про феміністок, як про озлоблених одиноких жінок, які не змогли реалізуватися в особистому житті. А дехто взагалі вважає їх лесбіянками та ледь не збоченками.
Тим часом нині у світі домінує так званий ліберальний фемінізм, який не ставить за мету зміну суспільного устрою на користь жінок. Він має на меті такі структурні зміни у суспільстві, які дають змогу жінкам досягти реальної рівності з чоловіками в усіх сферах життя. Адже зараз жінці значно складніше конкурувати з чоловіками на ринку праці, оскільки на неї покладене, по суті, потрійне навантаження: до службових обов’язків додаються хатні, а також догляд за дітьми.
Щоб змінити погляд на роль жінки в сім’ї, слід відродити українські традиції в цьому плані, якими у свій час захоплювався світ. Нехай наші чоловіки згадають традиції козацької вірності. Козаки часто йшли у вогонь і воду, на тортури і смерть заради своїх дружин і матерів. Згадаймо, наприклад, що під час останнього походу в Крим кошовий отаман Сірко вивіз з неволі шість тисяч полонянок.
... А починається все з домашнього виховання, з того, яким виростає хлопчик з малих літ. Якщо і надалі нічого не зміниться, якщо на вулиці ми будемо чути, як молоді люди, та й не тільки молоді, “возвеличують” жінку, то рух феміністок ще довго буде актуальним.
На закінчення хотілося б навести розповідь наукового співробітника зі Львова Оксани Кись — переконаної феміністки, яка має двоє дітей і чоловіка:
— На черговому конгресі феміністки прийняли рішення не займатися більше побутовими справами. Через якийсь час зібралися знову, щоб прозвітувати, як же це рішення виконується. Американка каже: “Я повідомила чоловікові, що більше не буду мити посуд. Перший день не бачила ніяких зрушень. На другий — також. А на третій день чоловік приніс посудомийну машину. У француженки сталось по суті так само: коли вона відмовилась готувати, то чоловік невдовзі купив кухонний комбайн та кулінарну книгу і почав сам варити. А ось в українки... Коли вона оголосила, що нічого в хаті більше робити не буде, то першого дня нічого не бачила, другого — так само. А на третій день... почала бачити на праве око.
Хтось скаже, що це анекдот чи жарт. Але в кожному жарті є частинка правди.
Олексій ПОЛІЩУК, старший викладач Волинського держуніверситету.