У газеті «Волинь» від 1 лютого під рубрикою «Політична кухня» було надруковано статтю «Волинські «регіонали» міняють керівництво», в якій Володимир Лис брав інтерв’ю з колишнім головою обласної організації «Партії регіонів» І. Луциком і теперішнім виконуючим обов’язки голови цієї партії А. Горбатюком...
У газеті «Волинь» від 1 лютого під рубрикою «Політична кухня» було надруковано статтю «Волинські «регіонали» міняють керівництво», в якій Володимир Лис брав інтерв’ю з колишнім головою обласної організації «Партії регіонів» І. Луциком і теперішнім виконуючим обов’язки голови цієї партії А. Горбатюком. Нас прикро вразило те, що пан Горбатюк ще й досі, зайнявши вичікувальну позицію, будує амбітні плани щодо майбутнього своєї політичної діяльності. Мусимо розчарувати цього самовпевненого функціонера. Навіть його «бадьорості» виявиться замало, щоб переконати земляків, мешканців Луцького району, в знанні реалій політичного життя й правовій ерудиції лідера. Адже такі факти його «законних дій», як брутальне втручання у виборчий процес державного посадовця, підміна своїх повноважень й, судячи з його дій, сприяння грубим фальсифікаціям результатів виборів, не забулися тим, хто пережив цей жах. Весь педагогічний, учнівський колективи Підгайцівської школи, батьки, громадськість села були обурені фактом безпідставного звинувачення заступників директора школи В.С. Оліферчука, В.В. Барана та вчительки початкових класів Г.П. Міщук у нібито перетягуванні прихильників Януковича, і, як висловився один з міліціонерів, “хуліганстві” на виборчій дільниці № 146 в день голосування 31 жовтня. Аж три лейтенанти з райвідділу міліції за вказівкою їх керівника В.І. Фелика та А.О. Горбатюка приїхали у школу, щоб прямо з уроків забрати «хуліганів» у райвідділ й відсторонити їх від участі в другому турі виборів. Ніхто не думав про авторитет сільського вчителя, про зрив навчально-виховного процесу однієї з найбільших шкіл району, про психологічний стан сімей опальних педагогів. Тут А.О. Горбатюк проявив «повне знання» правової бази, відразу кваліфікувавши дії вчителів: «Це кримінал». Подібні факти мали місце й у Баєві. Не випадково, коли під час мітингу біля стін райдержадміністрації Горбатюк доводив свої демократичні переконання, то вчитель трудового навчання, депутат сільської ради С.Д. Пахачук не витерпів неправди і сказав: «Дозвольте мені познайомитись з цим захисником демократії, адже саме за його вказівкою, за брехливою заявою, я і мої односельчани залякувались працівниками міліції за те, що не допустили фальсифікації результатів виборів 31 жовтня». Очевидно, що Анатолій Горбатюк належить до тієї категорії людей, які ще й досі вдають, що нічого не відбулося, що й закон не порушували і продовжують вибудовувати свої високі плани. Хочемо сказати: як би не намагався цей чиновник пристосуватися до нових умов, йому це не вдасться. Сумно, що він ще й досі є працівником районної державної адміністрації. Ця людина належить до категорії тих чиновників, які недооцінюють волинян, сподіваючись з їх допомогою зайняти зручне крісло депутата Верховної Ради у 2006 році. Чому б А. Горбатюку не попрацювати рядовим учителем фізкультури в одній із шкіл району, спробувати прожити на скромну вчительську зарплату? Цим би він спокутував свою провину перед людьми. Сподіваємось, це допомогло б пану Горбатюку навчитися розуміти і поважати людей та зруйнувало б ту стіну, яку він, будучи на чиновницькій посаді, власноруч вибудував між собою і звичайними громадянами. Вчинки такого партійного ватажка дискредитують навіть ті окремі привабливі ідеї «регіоналів», про які згадує він в інтерв’ю. Працівники Підгайцівської загальноосвітньої школи Луцького району Віктор БАРАН, Михайло КОВАЛЬЧУК, Сергій КОСТЮК, Ольга ГАНУЩАК, Світлана ПИЛИПЮК та інші, всього 35 підписів.
