Курси НБУ $ 39.23 € 42.44
«У Китаї нема свободи, але вони вміють заробляти гроші!»

Англійська школярам дається дуже важко.

Волинь-нова

«У Китаї нема свободи, але вони вміють заробляти гроші!»

Лучанка Яся Рамська рік із лишком прожила у Піднебесній

Перший міф, який я розвіяла, це — ​зовсім недешева країна. Ми звикли, що з Китаю везуть щось копійчане. Недешевий одяг, якщо якісний; надзвичайно дорогі перевезення всередині країни (потяги, літаки). Але загалом китайці навіть у провінційному містечку живуть дуже добре. Видно, що в людей є гроші, що працює економіка. Люди не бояться, що завтра можуть збідніти. Ми оселилися в місті Фуян, провінція Анхуей — ​це, як на китайський вимір, невеличке містечко на 7 млн мешканців. Із хмарочосами та безліччю кафешок. Вони різного ґатунку: від маленьких «чіфаньок» (від «їсти їжу») — до ресторанів.

Їжа у кафе недорога. Людина із середньою зарплатнею може зовсім не готувати вдома. Але навіть у дуже обдерте кафе, бідне з вигляду, нерідко приїжджає людина на «Лексусі» чи «Лендж–Ровері»: їм байдуже до вигляду, головне — ​щоб смачно. Щодо автівок: там людина на якомусь «Део Ланосі» не їздить, а на БМВ, джипах — ​і це може дозволити собі середньостатистичний китаєць.

Однак у них є і велика проблема — ​екологія. Смог помітний! Причини — ​дуже розвинена промисловість і, як китайці кажуть, це дисперсна (розпорошена. — ​Ред.) пилюка, занесена чи збурена вітрами з пустель Монголії. Через це треба часто прибирати. На Волині стандартно господині наводять лад в оселі у суботу — ​і в хаті відносно чисто, а в Китаї, якщо ти раз на три дні не помиєш підлогу, то та пилюка просто починає залипати. Наш товариш живе у найзабрудненішому місті під Пекіном, то він мусить робити вологе прибирання щодня! Багато китайців мають проблеми з бронхами, легенями.

Зараз їхня влада ставить програму мінімум, щоб усі вчили англійську. Я їхала туди не суто для заробітку, але хотіла працювати, тому найнялася у приватний тренінг–центр викладачем англійської. (Моя зарплата (середня) — ​10 тис. юанів, тобто приблизно 1,5 тис. доларів. На необхідне вистачає 500 доларів, на таку зарплату наймаються випускники вишів). Ці мовні центри дуже популярні в Китаї, хоч і недешеві: 1000 доларів за 5 місяців. Більшості учнів навчання нічого не дає: мова їхньої країни дуже специфічна, та ще вчителі англійської — ​китайці, випускники факультету іноземних мов. Та я, як почула їхню вимову, вжахнулася. І ці люди вчать інших! Зараз уряд починає запрошувати природних носіїв мови чи фахівців з інших країн. Є і професійні центри, але їх небагато. Я навчала дітей від 5 до 13 років у різних групах. У класі до 10 школярів. Спочатку було важко, бо не знала китайської. У старшій групі, судячи з тамтешнього підручника, певний рівень діти уже повинні засвоїти, але насправді вони не знали елементарного. Щоб усе–таки пояснювати їхньою мовою, щодня її вчила, пішла на курси. У китайській основна проблема — ​тони: одне слово в різних тонах може мати протилежні значення.

Красива і гарно вбрана дівчина може смачно плюнути просто під ноги; вони набирають багато їжі — ​трішки з’їдять і залишають, чавкають, кидають на підлогу сміття і пояснюють, що приберуть ті, кому за це платять. Вони скрізь курять.

Які люди — ​китайці? Як на мене, дуже некультурні. Нас змалечку вчать казати «добрий день», «не пісяти на вулиці». У них цього нема. Красива і гарно вбрана дівчина може смачно плюнути просто під ноги; вони набирають багато їжі — ​трішки з’їдають і залишають, чавкають, кидають на підлогу сміття і пояснюють, що приберуть ті, кому за це платять. Вони скрізь курять. У садочку до дітей може зайти тато із запаленою цигаркою. Коли роблю зауваження, не розуміє, що не так. Вони дуже голосно говорять. Запам’яталося з художнього фільму, як Далай–Лама казав, що «китайці вкрали у нас тишу». Мені здається, оці ханці, правляча народність Китаю, вкрали ту тишу і в себе. Навіть у квартирі о 6–й ранку можуть вибухати петарди, на вулиці сигналять постійно клаксонами. А спілкуються з таким криком, наче сваряться. Безпардонні… Ну що треба комуністичній владі? Людей, які не дуже роздумують про щось і багато працюють. Один мудрий чоловік сказав: «Є дуже хороші китайці, але вони як діаманти».

Що вони знають про Україну? Що у нас красиві дівчата! Взагалі дуже реагують на білошкірих, особливо у невеликих містах. Можуть показувати пальцями, безцеремонно фотографувати впритул. Освічені ж китайці (а їх небагато, бо ще 30 років тому люди мали гроші тільки на початкову освіту) знають про Радянський Союз, про Майдан і російську окупацію, що в нас війна триває. Навіть проводять паралель зі своєю історією. Кажуть, що їхній комунізм відрізняється. Мовляв, у СРСР гнобили вас, а наші лідери дають розвиватися. Економіка за рахунок приватного бізнесу дуже сильна. Але! Але з китайцями треба обережно говорити про політику — ​може вилізти боком. От розповідала дітям, як числівник first (перший) вживати. Наводжу приклад — ​перший секретар ЦК Компартії Сі Цзиньпін є першою людиною в країні. Вони кажуть: «Ви що! Перший — ​Мао Цзедун!» Я перепрошую: «Він помер!» (у 1976 році. — ​Ред.) І чую: «Ну й що!» Хоча є китайці, які порівнюють Мао зі Сталіним, але це тільки пошептатися… У них кругом висить портрет Мао Цзедуна, у кафешках, навіть у салоні краси. У них нема свободи слова, у них блокуються ютюб (програма, що дає можливість переглядати будь–яке відео), фейсбук! Хіба що ти маєш програму, яка дає змогу це обходити, але і цю хочуть заборонити, тільки для бізнесу залишать. Читають тут, що дають. Але вони вміють заробляти гроші! 

Лучанка попрохала Діда Мороза про селфі, хоча саму її китайці не раз фотографували безцеремонно, навіть під час їди.
Лучанка попрохала Діда Мороза про селфі, хоча саму її китайці не раз фотографували безцеремонно, навіть під час їди.

 

Telegram Channel