«Чорні археологи» розкопують місця масових убивств
У 1941 році нацисти розстріляли близько 17,5 тисячі євреїв в урочищі Сосонки у Рівному. Тепер там — пам’ятні знаки (на фото), щорічні церемонії вшанування, а ще… свіжі сліди від лопат. Це трагічне місце приваблює «чорних археологів». Нещодавно поліцейські застали на кладовищі чергових копачів: одного затримали, другий утік. Проте в більшості випадків тих, хто «полює» за золотом і оскверняє могили, поліція не знаходить
Копали яму у Сосонках мешканці Житомирської області, приїхавши до Рівного на «Фіаті Добло». Чоловіків помітили патрульні, проте встигли зловити тільки одного — 54річного, який, як потім розповідав, «стояв на шухері», поки товариш працював лопатою. Поліцейських затриманий запевняв: не знав, що їде до місця масового розстрілу євреїв. Мовляв, друг попросив допомогти, бо металошукач начебто щось знайшов.
Існує стереотип, що євреї жили багато у міжвоєнний період, забирали з собою золото, коли нацисти їх зганяли, і що воно залишилося у місцях убивств. Але у євреїв перед розстрілом відбирали все, почасти навіть роздягали догола.
Чоловіка відпустили додому під особисті зобов’язання, його друга до відповідальності поки не притягують, лише автомобіль забрали на територію відділу поліції. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом наруги над могилою. Відповідальність за такий злочин — штраф до 1700 грн, або арешт до шести місяців, або позбавлення чи обмеження волі на термін до трьох років.
Як зазначають у відділі комунікації ГУ Нацполіції Рівненщини, це перший випадок за останні півтора року, коли в області затримали «чорних археологів». Хоча випадки розкопування могил та пошкодження надмогильних плит — не рідкість (і не лише на кладовищах, де поховані євреї), встановити зловмисників важко. Бо на цвинтарях часто нема ні охорони, ні камер, ні свідків…
Подібні інциденти у Сосонках траплялися неодноразово, про це навіть знають за кордоном, — розповідає Петро Долганов, історик та представник ГО «Мнемоніка», яка досліджує тему Голокосту. — Нам свого часу присилали фото розкопаних могил наші колеги зі США, запитуючи, що у нас відбувається. Не можна сказати, що подібне трапляється часто чи систематично. Але чим мислять ці нерозумні люди, які шукають у місцях масових розстрілів євреїв золото? Існує стереотип, що євреї жили багато у міжвоєнний період, забирали з собою золото, коли нацисти їх зганяли, і що воно залишилося у місцях убивств. Але у євреїв перед розстрілом відбирали все, почасти навіть роздягали догола. Фактично у кожному містечку на Рівненщині у 1940х роках нацисти проводили розстріли. Більшість масових поховань донедавна навіть не мали меморіальних знаків. Австрійський письменник Мартін Поллак називає місця великих поховань без жодного знака про це «отруєними пейзажами». Їх немало не лише в Україні, а й у Європі. Очевидно, коли про них починають говорити, це привертає увагу «чорних археологів». Але ми всі втрачаємо, коли не говоримо відкрито про цю сторінку історії, коли люди не знають, що насправді відбувалося. Мовчання — неповага до загиблих і втрата для культивування культури історичної пам’яті в Україні.
Левко ЗАБРІДНИЙ
