Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Надія повернути сина згасла: знайдений в Афганістані чоловік — ​не волинянин  Ігор Білокуров

Материнське серце не може забути і все чекає — уже понад 30 років...

Фото: Олександра ДУРМАНЕНКА.

Надія повернути сина згасла: знайдений в Афганістані чоловік — ​не волинянин Ігор Білокуров

Уродженець села Велика Глуша Любешівського району зник безвісти в провінції Кандагар у 1988–му, коли воював там у лавах радянської армії

— Прийшло мені повідомлення, що 9 квітня 1988 року мій син пропав безвісти, — ​розповідала нам цієї весни при зустрічі мама солдата Антоніна Василівна Білокурова. — ​Проте служби в церкві я не замовляла. Усе виглядала його, надіялася, що повернеться. Та ось, коли вже минуло 20 літ і ноги стали відказувати, то подумала: як поставлю пам’ятник, то хоч онуки квітку яку покладуть. Та й буде могила, матиму куди прийти до сина. Так я вирішила. Може, і не права була. І наш батюшка відмовляв мене від цього. Тоді я владиці Ніфонту зателефонувала, і він сказав: «Як тобі серце підказує — ​так і роби». А що воно підказує? Двадцять літ нема сина, то що ще чекати? І 10 років тому я поставила пам’ятник. Прийду до нього, посиджу біля своєї кровиночки, виплачуся, наговорюся і так мені тоді легко…

У лютому 2018–го до групи українців, що подорожували Афганістаном, підійшов схожий на Ігоря чоловік на ім’я Амріддін. У мами, яка 30 років нічого не знала про долю сина, з’явилася надія зустрітися з ним.

«Людоньки, навіть якщо це не мій син — ​врятуймо його, бо то ж наш солдат…» — ​просила–молила жінка, коли почула новину з Афгану.

В Антоніни Білокурової та Амріддіна були взяті зразки ДНК на встановлення родинного зв’язку. В «Ігоря» в Афганістані зразки для тестів брали українські ветерани, які спеціально для цього прилетіли туди.

Проте днями з лабораторії прийшли результати аналізів. Журналіст ВВС Джон Фішер знову приїхав у село через 10 місяців. Він повідомив матері воїна–афганця: генетична експертиза заперечила, що знайдений чоловік є сином Антоніни Білокурової.

Людоньки, навіть якщо це не мій син — ​врятуймо його, бо то ж наш солдат…

Волинянка зі сльозами сприйняла інформацію. «Щоб ще дочекатися сина — ​вже б можна і вмирати…», — ​ледве сказала Антоніна Василівна.

Перед від’їздом знімальна група побувала біля надгробка Ігоря на цвинтарі. «Якщо ніхто не бачив людину мертвою, ніхто не може стверджувати, що вона загинула. Отже, ми продовжуємо пошук», — ​зазначили журналісти ВВС у фільмі про драматичну історію волинської родини.

Мирослава СЛИВА.

 

 

 

І ми на цих фото шукали з надією схожі риси в Ігоря та Амріддіна.
І ми на цих фото шукали з надією схожі риси в Ігоря та Амріддіна.

 

Telegram Channel