Тільки після загибелі Ігоря Климюка рідні дізналися, що він майже рік перебував на передовій.
«Тепер для мене Різдво — нагадування, що я вже ніколи не побачу свого сина…»
Два роки тому, 10 січня, захищаючи рідну країну на Сході, загинув уродженець Оконська Маневицького району, контрактник 24-ї окремої механізованої Бердичівської Залізної бригади імені князя Данила Галицького Ігор Климюк. Йому завжди буде лише двадцять два…
«Зі мною все добре, у нас тут не стріляють…» — телефонував Ігор рідним, щоразу вибираючи хвилинку затишшя. А коли долинали постріли та вибухи, переконував: «То вітер… Хлопці щось там роблять…» Тільки після його загибелі всі дізналися, що він майже рік перебував на передових позиціях АТО.
Востаннє Ігор Климюк був вдома на Різдво 2016- го — прийшов у відпустку, одягнув вишиванку. Хлопець у 2015 році проходив строкову службу, та за власним бажанням перевівся на контрактну — в зону АТО. «Ігоре, чому ти туди пішов?» — запитали тоді його гості. «Бо маю за кого стояти. Я там, аби вони не прийшли сюди…»
Я там, аби вони не прийшли сюди…
Через рік, 10 січня 2017-го, поблизу сіл Новозванівка та Троїцьке Попаснянського району Луганської області під час обстрілу осколок поцілив хлопцеві в голову.
— Ми почули звук снаряда, що наближається. Відразу скочили в окопи. Після вибуху все було в диму, почалась стрілянина. В Ігоря знесло півголови…
–Він лежав, прикривши собою товариша, — розповіли мамі Аллі Климюк синові побратими, які півтора кілометра на брезенті виносили під обстрілом його тіло. І ще сказали, що кілька днів перед тим, на Різдво, в Ігоря влучив снайпер, та його врятував бронежилет…
«Здоров’я бажаю, товаришу мама!» — щоразу чула телефонне вітання від сина, на яке відповідала: «Здоров’я бажаю, товаришу солдат!»
— Тоді перед Різдвом в Ігоревій кімнаті впала зі стіни вишита мною бісером ікона Ісуса Христа… Але ми всі були впевнені, що син у безпеці. Коли через кілька днів подзвонили і сказали, що він загинув, ніхто не міг у це повірити. Тепер для мене Різдво — нагадування, що я вже ніколи не побачу Ігоря, — з болем говорить Алла Юхимівна, жителька села Гірка Полонка Луцького району.
Ігор Климюк народився 15 вересня 1994 року в Оконську, звідки родом його батьки. З цього села вони виїхали, коли син закінчив перший клас. А після 8-го класу Гіркополонківської школи юнак вступив до Луцького військового ліцею, після закінчення якого здобував фах слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування у Волинському коледжі Національного університету харчових технологій. Працював за спеціальністю на сільськогосподарському підприємстві «Рать» у селі Ратнів Луцького району.
Коли син вирішив служити в АТО, Алла Юхимівна підтримала його вибір. Розуміла, що жвавий маленький бешкетник, яким був Ігор у дитинстві, стане мужнім і відданим захисником України. «Здоров’я бажаю, товаришу мама!» — щоразу чула телефонне вітання від сина, на яке відповідала: «Здоров’я бажаю, товаришу солдат!» Пригадує, коли говорила щось інше, син принципово переривав зв’язок і передзвонював ще раз.
Ігор Климюк (позивний Клим) воював у складі 24-ї окремої механізованої Бердичівської Залізної бригади імені Князя Данила Галицького (нині — 24-та ОМБр імені короля Данила), був гранатометником 1-го механізованого батальйону. «Мамо, у мене все добре, снідаю сонцем, п’ю росу, пліч-о-пліч з своїми братами, я прапор країни і хрест свій несу! Тримайся, мамо, така в нас доля, єдиний рух у часи ці грізні, рятує нас залізна воля, залізний дух і крок залізний!» — часто наспівував Ігор слова пісні гурту The ВЙО, яка стала гімном його бригади.
— Про свою службу син мало розповідав, хоч майже щодня мені телефонував. Казав, що у них все є, — ділиться мама Ігоря. — Коли він загинув, товариші запитали мене, чи можна лишити придбані ним для армії рації та інші речі.
14 січня 2017-го Ігоря Климюка поховано на кладовищі в селі Гірка Полонка. Того ж року йому посмертно присвоєно зван-
ня «Почесний громадянин Луцького району» та нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. На його честь у школах сіл Оконськ та Гірка Полонка відкрито меморіальні дошки. Окрім батьків, Ігоря чекали молодші брат і сестра та кохана дівчина.
Юлія МУЗИКА
