Мініатюрні копії замків насамперед для… незрячих - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.59 € 29.81
Мініатюрні копії замків насамперед для… незрячих

Волинь-нова

Мініатюрні копії замків насамперед для… незрячих

Зменшені варіанти Вифлеємської вежі у Лісабоні та замку Любарта у Луцьку (на фото) встановлено, щоб люди з вадами зору змогли на дотик відчути всю красу цих величних споруд

Ой, ми вже почали давати відповідь на запитання вікторини з грудня 2018 року, про яке ті, хто вперше долучився до нашого інтелектуального конкурсу у 2019-му (а таких є чимало), нічого й не чули. Тому повторюємо його.

Фото lutskrada.gov.ua.
Фото lutskrada.gov.ua.

 «Гарбуз із секретом» — ​53 (2018)


Поруч із неймовірно красивою Вифлеємською вежею-фортецею в столиці… Португалії стоїть її зменшена копія.

2018 року і в обласному центрі Волині презентували мініатюрний варіант її головного символу, який згідно з голосуванням визнано найкрасивішим в Україні.

І на берегах річки Таг, і на берегах Стиру встановлювали ці копії з важливою суспільною метою.

А в гарбузі сьогодні ми заховали предмет, яким найчастіше користуються ті, кому насамперед призначається відкриття таких мініатюр.

Вкажіть його колір?

І поки новачки мізкують про наш секрет у гарбузі, скажемо, що цього разу знову довелося вдатися до жеребкування, адже правильних відповідей було 15. Допоміг у цій справі легендарний чоловік — ​директор і художній керівник Волинського академічного обласного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України, заслужений діяч культури Польщі Данило Поштарук.

Цього разу знову довелося вдатися до жеребкування, адже правильних відповідей було 15.

Уже через кілька хвилин після того, як Данило Андрійович оголосив дві цифри, його улюблені «3» і «7», під якими були заховані номери телефонів, з яких ми отримали правильні відповіді — ​слова «Білий» і «Біла тростина», сталося… новорічно-різдвяне диво. Інакше це й не назвеш. Адже то були номери… Івана Куяви і Андрія… Куяви — ​його батька! Ковельчан, які вже не раз ставали переможцями «Гарбуза із секретом». Але оскільки конкурс у нас чесний, то ми не стали нічого підтасовувати і кажемо: «Віват!» Тобто, одразу 200 гривень дістануться одній сім’ї.

А ось переможця серед найкращих історій, як шукали відповідь, за яку можна було тримати 150 «гривеників», цього разу не буде, бо жодна із запропонованих читачами нас нічим особливим не вразила. Але сумувати не будемо — ​час оголошувати нове завдання.

«Гарбуз із секретом» — ​3 (2019)

Скажемо одразу — ​ми заховали світлину. На ній людина, яка добилася торік неймовірного злету. Тому й прийшла на церемонію відзначення свого таланту, одягнута у спеціальне вбрання, характерною ознакою якого є предмет — ​молодший і менший «син» того, моду на який предки нашого героя колись принесли всій Європі. А потім і світу. Цей аксесуар навіть отримав назву від його нації.

Тезка по імені людини зі світлини зустрічається в когорті тих, хто причетний до вручення Томоса Україні. А ще деякі українці знайшли в його успіху виправдання свого провалу. Хоча насамперед мали б порадіти через те, що в нас є спільні предки. У Прикарпатті. Навіть назва об’єднує — ​різниця тільки в прикметнику. І нелюбов до Росії та її друзів — ​також.

Та й для тих, хто живе не на Прикарпатті, а в головному місті на березі річки Стир, стало вже рідним національне вбрання країни, яку представляє герой зі світлини. Нагадує воно поле найвідомішої у світі битви за участю королів.

Чиє фото ми заховали у гарбузі?

Слово-відповідь треба надіслати до 29 січня тільки у вигляді sms-повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад: «М’яч», «Три ведмеді», «Андрій Розтока»).

Увага: з одного номера можна відправляти лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні при розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох. А ще спеціальний приз — ​150 гривень — ​отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну (tsikava.gazeta@gmail.com) найяскравіше опише, як шукав чи шукали правильну відповідь.
До зустрічі!

 

Хто придумав білу тростину?

У 1921 році в англійському місті Брістоль молодий фотограф Джеймс Біггс через нещасний випадок втратив зір. Але порада осліплого солдата не здаватись і спробувати самому справлятись допомогла йому розпочати нове життя

 

 Джеймс став частіше виходити на вулицю без супроводу, користуючись звичайною тростиною для прогулянок. З часом він зазначив, що проста тростина не гарантує безпеки, а також може стати джерелом небезпеки для інших перехожих. Тоді Джейсові спало на думку пофарбувати тростинку в білий колір, щоб вона більше привертала до себе увагу навіть за похмурої погоди.

Його ідея спрацювала і, як зазначає Вікіпедія, вже у 1932 році в Англії Королівський національний інститут для сліпих розпочав офіційно впроваджувати білу тростину серед незрячих (на фото). У 1969-му 15 жовтня було визнано Міжнародним днем білої тростини.

Грицько ГАРБУЗ.