Перемиль відгуляв 922-ий день народження
У день своїх 922-их іменин Перемиль традиційно сяяв святковою вродою. Наче згадував усім своїм чепурним виглядом, як більше дев’яти століть тому він зручно й надовго облаштовувався серед мальовничої місцини, щоби з дня в день, із року в рік описати й увічнити своє неповторне життя радісними й сумними подіями
І поважні, і малі жителі Перемиля можуть годинами дивувати розповідями про екзотичну Панську гору й побудований на ній на місці давньоруського городища Перемильський палац, про залишки могутнього валу, чудувати легендами про срібноокий Стир, який вмиває село з часів Любарта, народною творчістю, без якої досі не уявляють себе сучасники, переказами про видатних земляків… Споглядаючи протягом століть величаву й молодіючу вроду свого поселення, його талановиті мешканці бралися за пензлі, пера, музичні інструменти… Відтак у серцях і на полотнах народжувалися чудові пісні й картини про перемильську знать і життя простих перемильців, які з 1420 року майже до кінця XV століття однаково гонорово гордилися статусом міста.
Відтак у серцях і на полотнах народжувалися чудові пісні й картини про перемильську знать і життя простих перемильців, які з 1420 року майже до кінця XV століття однаково гонорово гордилися статусом міста.
Сучасники історію переповідають теж найгарнішими словами. В День села її відтворили, оспівали, розфарбували, омріяли оригінальним дійством «Натхненна у праці, увічнена в пісні - квітуй, наша рідна земле». Гарно розказали, що кожен перемилець душею й руками цінує успадкований титул селянина. Про це свідчить порядок в кожному дворі. До спільного свята теж готувалися так, як Бог велів людям, яких благословив однією батьківщиною. Складалося враження, що гості, які вже були чи прибули в Перемиль уперше, зустрічалися з рідними людьми. Жодного односельчанина чи приїжджого не обійшла привітним словом Перемильський сільський голова Надія Маселко. Щоб похизуватися багатим столом, потрудилися, здавалося, всім хазяйновитим родом. Доки біля сільського закладу культури під руками метких перемильських молодиць - сільрадівських працівниць стелилися схожі на самобранки скатертини, Олександр Жовтобрюх і депутат Перемильської сільської ради Іван Панасюк везли на візкові сорокалітрову кастрюлю із юшкою. Надія Маселко знає: догодити нею всенькому селу - то вроджений хист Івана Васильовича, тому щороку доручає рибу йому й помічнику в відповідальній справі Олександрові Павловичу.
Олександр Жовтобрюх і депутат Перемильської сільської ради Іван Панасюк везли на візкові сорокалітрову кастрюлю із юшкою.
Над великим Перемилем вився аромат пампушок із часником Мирослави Юзвик, підморгували випеченим рум’янцем пироги Світлани Рузак, у величезних тарелях плавали в маслі й сметані вареники, кликало перчиком й блискучими боками товсте сало, танув у ротах смачнющий куліш, який приправили кулінарством працівниці Перемильської ЗОШ І-ІІІ, просилися до куштування солодкі памухи – солодкий дорунок від хазяйок із ЗДО «Сонечко». Пробували - не могли напробуватися домашнього сиру, що ним щедро пригощала Тетяна Лейбик.
- Скуштуйте «косичку», пані голово, - гречно припрошувала Надію Маселко юна Валерія - внучка майстрині сироваріння.
- Ця дівчинка лише так мене називає, - лідер територіальної громади не обминала жодної нагоди, щоб похвалити земляків за вихованість чи обдарування, за працьовитість чи оригінальність.
Прибравшись у гарнющі вишиванки, велелюдне товариство до багатих столів для дорослих і дітей припрошували й пригощали головні господині: секретар сільської ради Євгенія Юзвик і техпрацівниця Валентина Колбасюк, спеціаліст Валентина Маслічук і бухгалтер Тетяна Маєвська. Тим часом юні художники на асфальті малювали свої сонячні мрії в Україні й Перемилі. За старання не залишилися без подарунків. До слова, задля гарного настрою цього дня їх вручили багато. Відзначити найактивніших - це рішення одноголосно виголосив депутатський корпус ради.
Зворушливою була картина зустрічей демобілізованих воїнів АТО. Обіймалися, пригадували, старалися непомітно витерти скупу чоловічу сльозу. Вздрівши на гостині голову районної організації ветеранів України, військовослужбовця Михайла Харківа з дружиною Євгенією, не могли стримати почуття.
- Це реальний чоловік. Важко порахувати, скільки поранених він виніс з поля бою, скільки хлопців захистив собою
- Це реальний чоловік. Важко порахувати, скільки поранених він виніс з поля бою, скільки хлопців захистив собою, - захоплювалися жертовністю, товариськістю побратима Олександр Козлюк, Костянтин Подолець, Микола Юзвик, приязно запрошували його до світлин, до спогадів і чималого залу в НД «Просвіта». У ньому, як це завжди буває там, де село однаково мудро цінує й береже хліб насущний і духовний, звично доставляли крісла, лавки. Святкові концерти перемильських самодіяльців традиційно вирізняються оригінальністю й різножанровістю. НД «Просвіта» в Перемилі вже багато років поспіль знаний на Волині і за межами України самоцвітною діяльністю двох народних колективів - драматичного і фольклорного «Перемильські переспіви», тому побачити їх виступи та концертні номери у виконанні талановитих краян не пропустили нагоди сотні жителів Перемиля й довколишніх сіл. І не пожалкували! Дійство, авторами сценарію якого були директор закладу культури Лариса Лейбик, завідувач бібліотеки-філії Оксана Маслічук, яка майстерно вела програму із схожим на актора школярем Олександром Лейбиком, вдалося щирим і незабутнім.
У Перемилі ніяк по-іншому, лише соловейками називають Ольгу Воляник-Круглік, Тетяну Романюк, Михайла Друзюка, Миколу Маслічука - народний аматорський гурт «Берест» і їх керівника Віктора Коринецького, яких зі сцени не відпускали оваціями. Був схожим на звучання срібних дзвіночків спів дуету у складі Марії Шапошнік і Іванни Колодій, ансамблю шестикласників у складі фольклористок Богдани Гаврилюк, Марії Шапошнік, Іванни Колодій, Богдани Палій (керівник Микола Маслічук). Сердець торкалася ніжні й жартівливі мотиви колективу «Дзвіночок», оригінальність звучання якого на давніх народних інструментах у дитячих руках виплекав керівник колективу Микола Шишко. Слухачі підспівували ансамблю сопілкарів. Його милозвуччя асоціюється з натхненням керівника Миколи Маслічука. Вражала любов’ю до музики сопілка Іванни Борейко, чарував голосочок лучанки Божени Сороки, яка приїхала в гості до бабусі Олени Сафронівни й дідуся Івана Стаховича Круля - знаного багаторічного ексголови Перемильської сільської ради. Порадував творчою гармонією співучий гурт учителів у складі Лариси Коцюби, Оксани Юзькової, Людмили Пасічник, Руслани Зелінської, Олени Кулінко, Людмили Мазуркевич, Оксани Поліщук.
Перемильський сільський голова Надія Маселко з найкращими побажаннями вручила грамоти, грошові винагороди, квіти .
Публіка була в захопленні, коли пари з першого й другого класів Дарина Мартинюк і Михайлик Новосад, Злата Починюк і Максимко Колодій, Діана Нижник і Тимофій Гаврилюк граціозно витанцьовували «Черевички». Аж за животи хапалися, так сміялися, як дотепним гумором усіх веселили Олексій Колбасюк і жартівниці Галина Вознюк і Марія Ривачук. Усіх рясно частували варениками, піснями й жартами, присвяченими цим українським хваленикам, учасники народного аматорського фольклорного колективу «Перемильські переспіви». Перлинами концерту були виступ піснярів-улюбленців берестечківської округи братів Андрія і Романа Максим’юків та відомої поетеси, члена асоціації письменників імені Павла Чубинського «Перевесло» і літературної студії «Зорі над Стиром» Лукії Василевської з її поетичним освідченням рідному селу.
Перемильський сільський голова Надія Маселко з найкращими побажаннями вручила грамоти, грошові винагороди, квіти: за активну громадську діяльність – Тамарі Пушкар, директору Перемильської школи і Оксані Юзвик; за популяризацію історичної спадщини - Тетяні Максим’юк; за милосердність, чуйність, ініціативність – Світлані Рузак; за поважне роками подружнє життя - Денису Профіровичу та Анастасії Семенівні Юзвикам і Миколі Івановичу та Галині Володимирівні Пачковським. Лідерка територіальної громади словами вдячності вклонилася за жертовність та героїзм на Донбасі під час російсько-української війни учасникам бойових дій Валерію Бобрику, Миколі Юзвику, Віталію Форманюку, Вікторові Форманюку, Олександрові Пачковському, Вікторові Гудзю, Тарасові Пасічнику, Олександрові Гаврилюку, Тарасові Боярчуку, Миколові Лейбику, Андрієві Кривіцькому, Михайлові Повзуну, Олександрові Хрущуку, Олександрові Козлюку, Вікторові Гринчуку, Василю Гарасюку, Сергієві Данилюку, Ярославу Зеленському, Костянтинові Подольцю, Ігореві Рижуку, Леонідові Фіщуку, Вадимові Крутіку, Тарасові Шуляку. Присутнім у залі військовослужбовцям пані Надія вручила відзнаки Президента України «За участь в АТО» і грошові винагороди сільради, сувеніри - подружжю Євгенії й Михайла Харківих. Після урочистості Надія Маселко відвезла грошову допомогу, а заступник начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації Володимир Тивонюк - подарунки вдовам загиблих військовослужбовців Галині Данилюк і Наталії Вільчинській.
Зал вітав нагородження найстаршої 95-річної жительки Перемиля Євгенії Білецької, наймолодшої перемильчаночки Анастасії Повзун, юного 20-річного ювіляра Олександра Семенюка.
Зал вітав нагородження найстаршої 95-річної жительки Перемиля Євгенії Білецької, наймолодшої перемильчаночки Анастасії Повзун, юного 20-річного ювіляра Олександра Семенюка. За за активну громадянську позицію та відзнаки гучно аплодували депутатові районної ради Ганні Чубарик, за завзяту участь у житті села - депутатам сільської ради Володимиру Боярчуку й Іванові Панасюку, односельцю Вікторові Юзькову, підприємцям Тамарі Трачук, Зої Юзвик, Олександрові Михальчуку. « Номінантом достойний бути кожен житель Перемиля й Перемильської сільської ради, бо кожен любить своє село й землю, доброзичливу перемильську родину», - казала з любов’ю до людей Надія Маселко. З такими почуттями, розділили на всіх смачний коровай, який усім спекла Валентина Колбасюк, і заспівали пісню «Хай добро у нас буде».
