Курси НБУ $ 38.97 € 42.45
«Іноземні псевдопартнери, які облизуються на нашу землю, нехай почекають»

Фото imk.net.ua.

«Іноземні псевдопартнери, які облизуються на нашу землю, нехай почекають»

Депутатка Верховної Ради VІІІ скликання Ірина Констанкевич нещодавно знову стала членом українського парламенту. Її впевнена перемога на 23–му виборчому окрузі засвідчила, що люди на Поліссі вірять не красивим словам, а реальним справам. А їх Ірина Мирославівна зробила вже чимало і планує продовжити цей курс у майбутньому. «Буду й надалі представником і лобістом Волині, Полісся», — ​запевняє пані Ірина, із якою розмовляємо про роботу в парламенті

«Росія намагається нав’язати свою гру, а ми повинні «дбати за своє»

— Ірино Мирославівно, Верховна Рада ІХ скликання, на яку народ покладає великі надії, працює майже два місяці. Люди чекають, що цей парламент буде іншим, не таким, як попередній. На вашу думку, чи справджуються ці сподівання виборців?

— Новий парламент дійсно демонструє свою відмінність від попередніх рад. Я б сказала, що він категорично розриває тяглість «традицій», показуючи — ​ми не такі, ми інші. І в цьому початку з чистого аркуша є чимало позитивів, зокрема, немає проблеми з голосами (монобільшість їх забезпечує), немає проблем із прийняттям законопроєктів (в турборежимі вносяться і в турборежимі розглядаються). Навіть у п’ятницю депутати працюють повний робочий день. Звісно, за цією швидкістю не завжди вдається зберегти якість і дотримуватися регламенту. Але зміни, яких гостро потребувало наше суспільство, відбуваються саме так — ​шляхом розривів, ламання, заперечень. Ми ж їх хотіли і проголосували за них на президентських, парламентських виборах — ​за якісні зміни, які покращать життя людей найперше в економічному плані. Я теж, як мільйони українців, щиро вірю, що цього разу все буде інакше і кількісні нововведення увінчаються якісними результатами.

— «Формулу Штайнмаєра», про яку зараз багато говорять, на одному з ток–шоу ви на­звали «дорогою, яка позначена капканами». Що ви мали на увазі і яке ваше бачення шляхів закінчення війни на Сході?

Не часто я чую, що ми хочемо відкрити нову музичну школу, як нещодавно мені розповів про плани обласного центру Волині радник Луцького міського голови Ігор Поліщук, і розміри коштів — ​35 мільйонів із міського бюджету на утримання мистецької освіти — ​радше виняток, аніж правило. 

— Від 1 жовтня, коли Президент Зеленський оголосив про реанімацію «формули Штайнмаєра», про неї говорять не лише політики, дипломати, військові експерти, громадські діячі, вона стала центром як фахових розмов, так і предметом для певних політичних маніпуляцій. Але я б розділила ці процеси за характером дискусій і результатом. І виходила б з однієї прагматичної тези: все, що на благо України і українського народу, — ​це прийнятно. Ключовим поняттям є і має бути суверенність нашої держави. Я і мої колеги з нашої групи «За майбутнє» — ​Тарас Батенко, Ігор Палиця, Ігор Гузь, Дмитро Лубінець — у своїх виступах наголошували на безпековій складовій результатів дії «формули Штайнмаєра» і наявності чіткої стратегії під час зустрічі у Нормандському форматі. Росія намагається нав’язати свою гру, диктувати власні правила, а ми повинні «дбати за своє». План простий — ​вибори на нинішніх окупованих територіях можливі лише тоді, коли будуть дотримані всі (!) безпекові фактори, включно з демілітаризацією і дотриманням Конституції, законів України.

«Потрібно інвестувати в освіту, і довгоочікувані результати — економічні і суспільні — ​стануть реальністю»

— Група позафракційних депутатів «За майбутнє», до якої ви входите, не підтримує відкриття ринку землі в Україні. Але така позиція на руку великим латифундистам, які вже зараз орендують землю на тривалий термін і платять за неї зовсім мало.

— Наша група об’єднала депутатів–мажоритарників, тих, хто знає реальне життя. І це наша перевага, бо ми усвідомлюємо всі небезпеки відкриття ринку землі без належної підготовки. І наполягаємо, що земля — ​це не засіб для збагачення, а основний стратегічний ресурс для розвитку нашої держави. Тому мають бути чіткі та зрозумілі правила існування цього ринку в інтересах українців і України. А іноземні псевдопартнери, які облизуються на нашу землю, хай почекають.

— Як заступниця голови Комісії з питань гуманітарної та інформаційної політики, прокоментуйте критичну ситуацію, що склалася в мистецькій освіті України, тобто у наших музичних і художніх школах. Адже сьогодні Мінфін диктує, що з ними робити, і веде до скорочення годин та ліквідації певних предметів.

— Мистецька освіта в Україні, та й не лише вона — ​і загалом усе позашкілля, вища і профосвіта — ​в умовах переходу на ринкову економіку потрапили у зону високої небезпеки. Скорочення, оптимізація, реформування — ​це те, що ми чуємо повсякчас щодо освітніх процесів. Натомість майже ніколи не йдеться про їхню мету. На жаль, мушу констатувати: всі дії спрямовані не з метою покращення якості освітніх послуг, а задля оптимізації видатків на навчання дітей. Не часто я чую, що ми хочемо відкрити нову музичну школу, як нещодавно мені розповів про плани обласного центру Волині радник Луцького міського голови Ігор Поліщук, і розміри коштів — ​35 мільйонів із міського бюджету на утримання мистецької освіти — ​радше виняток, аніж правило. Це питання пріоритетів — ​якщо ми хочемо мати майбутнє, то вкладаємо в освіту. І для мене це своєрідне мірило на зрілість керівників (чи то держави, чи то області, чи міста). Потрібно інвестувати в освіту, і довгоочікувані результати — ​економічні та суспільні — ​стануть реальністю. А хто вагається, прочитайте про «сінгапурське диво» і роль освіти, яка відіграє ключову роль у суспільному поступі.

Наталка ЧОВНИК


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel