«Головне в депутатській дільності — бути фахівцем у своїй справі».
Якщо люди будуть активними, можна вирішити будь–яку проблему
Член фракції «Самопоміч» Волинської обласної ради Борис Бабійчук (на фото) належить до тих депутатів, котрі завжди мають власну думку і намагаються її відстоювати. Чи вдається йому отримати потрібний результат, що заважає Україні жити по–європейськи — про це та інше в інтерв’ю
— Пане Борисе, що вважаєте найважливішим у депутатській діяльності?
— Бути фахівцем у своїй справі, займатися тим, що є тобі найбільш зрозуміле. Отож я вибрав екологічний напрям. Моя дружина — орнітолог, яка вивчала біологію, хімію, природничі науки. Я спеціаліст у галузі айті–технологій. Зіткнулися з тим, що в нашій державі весь облік, необхідні дослідження, в тому числі й ті, що стосуються екологічного стану, проводяться на недостатньому рівні. Оскільки це болить усій громаді, вирішили бодай щось у цьому змінити. Як саме? Найбільш дієвий метод — запровадити автоматизований облік якості атмосферного повітря, як зараз є у світі. Вирішується це шляхом установлення стаціонарних екологічних постів, де всі викиди підприємств контролюються без будь–якого стороннього втручання. Фіксується рівень забрудненості тим чи іншим хімічним елементом, що відображається на сайтах відповідних органів. Це і було б свідченням того, що підприємство не дотримується екологічних норм або внаслідок порушення технологічних процесів, або через невчасно замінені фільтри. А ще стало б підставою як для структур ДСНС, так і контролюючих органів прореагувати і вжити певних заходів. Громадськість отримає інформацію, що саме негативно впливає на їхнє здоров’я. Однак упровадження таких автоматизованих систем блокується, незважаючи на те, що в парламенті прийнято ряд законів щодо інтеграції в європейське законодавство. У Європі, до речі, автоматизований облік викидів є обов’язком для кожного виробництва.
— Чому в нас він впроваджується неохоче і повільно?
— Нашим чиновникам це не потрібне. Вони мають вілли за кордоном, де вчаться їхні діти, там відпочивають, живуть. Підприємства не зацікавлені, бо то додаткові витрати. Вони дають основний месидж: ми працюємо в рамках українського законодавства, й кажуть, що нібито дано перехідний період на кілька років. Таку вимогу почнуть виконувати лише тоді, коли для експорту продукції потрібно буде пройти сертифікацію відповідно до європейських норм. У нас екологічні вимоги значно нижчі, ніж у Європі. Це, очевидно, вигідно для інвестиційного клімату, зате гірше для екології, а отже — для людей. Контролюючі органи, до яких апелюють, частіше всього роблять заміри не тоді, коли здійснюється основний викид. Хоч мають робити такі — максимально разовий і середньодобовий. Перший регламентує рівень шкідливого впливу речовин на працівників цього підприємства, а другий — у житловій зоні, який треба проводити тричі, й він повинен бути менший у 5 разів. У Нововолинську не витримується такий баланс. Та поки невідомо, звідки йдуть шкідливі викиди, доти не знатимемо, як із цим лихом боротися.
— Наскільки реально такі екологічні пости встановити?
У нас екологічні вимоги значно нижчі, ніж у Європі. Це, очевидно, вигідно для інвестиційного клімату, зате гірше для екології.
— Потрібне лише бажання влади. Сучасне законодавство передбачає створення постійно діючих автоматизованих екологічних постів, які повинні взяти на свій баланс і визначити їх кількість, місце органи місцевого самоврядування. На обслуговування витрати невеликі — тільки перший раз потрібні капітальні вкладення. Тому якщо буде активність громади, котра хоче дихати чистим повітрям, можна всього досягти.
— Пане Борисе, які проблеми вдалося вирішити під час роботи в постійній комісії з питань екології та раціонального використання природних ресурсів?
— На мою думку, комісія працювала незадовільно. Причина в тому, що є люди, які впливають на її діяльність і не дозволяють реалізувати найбільш необхідне. Наприклад, три роки тому я порушував питання шлюзів на меліоративних каналах (їх чистять, а ставити шлюзи забувають) — тоді ніхто не хотів слухати. Ще на першій сесії, коли розглядали проєкт щодо Дніпро–Бузького каналу, я виступав проти, бо знав, що це сприяє пониженню ґрунтових вод і відтоку води. Тепер маємо неабияку проблему. Більше року тривала боротьба, щоб Цуманську пущу не віддавати під мисливські угіддя. Я був категорично проти, бо це заповідна територія. На жаль, обласна рада проголосувала інакше. З моєї ініціативи в екологічній програмі з’явився пункт щодо охорони атмосферного повітря, якого раніше не було передбачено.
— З чим найчастіше до вас звертаються виборці?
— Якраз із питаннями стосовно екології: коли поширювався сморід від підприємства «Пан Курчак», коли там мали намір ставити котел для спалювання відходів. Цьому ми спільно завадили. Хвилюють людей також високі тарифи на комунальні послуги, перерахунок субсидій, низькі пенсії, непомірні ціни на лікування. Але всі вони — з розряду загальнодержавних. Коли вирішаться — невідомо, адже наразі нема запиту суспільства на розумних посадовців, які б реалізовували проєкти на користь громадян.
Роксолана ВИШНЕВИЧ
