«Головне, щоб депутатські пропозиції йшли на користь краянам» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 24.24 € 26.66
«Головне, щоб депутатські пропозиції йшли на користь краянам»

«Для мене головне, які ідеї несе людина».

Фото з особистого архіву Костянтина ЗІНКЕВИЧА.

«Головне, щоб депутатські пропозиції йшли на користь краянам»

Позиція голови фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Волинській обласній раді Костянтина Зінкевича завжди є непередбачуваною, але аргументованою. Що означає для нього командний принцип, які проблеми вирішує у самоврядному органі краю та чи бачить себе у кріслі мера Володимира-Волинського — читайте в інтерв’ю

— Пане Костянтине, як ви сприйняли те, що в парламент не потрапила партія «Об’єднання «Самопоміч»?

— Досить спокійно. У тому, що наші висуванці не стали народними депутатами, немає жодної трагедії. В нас залишилися нормальними стосунки з активом партії — Андрієм Садовим, Тетяною Остріковою, Оксаною Сироїд, іншими. Та й навіть із тими, хто вийшов із «Самопомочі», — Семеном Семенченком, Єгором Соболєвим. Для мене головне, які ідеї несе людина, як вона чинить у тій чи іншій ситуації, а тоді вже — приналежність до партії. Хоча можу сказати й те, що на Волині під час виборчого періоду організація навіть збільшила кількість своїх членів.

— Що вдалося зробити вашій фракції у нинішньому році?

— Оскільки ми — в меншості, то часто стикаємося з тим, що наші пропозиції не підтримуються, а згодом подаються як напрацювання інших депутатів. Але головне, аби вони втілювалися в життя і працювали на благо громади. Взяти хоч би розподіл фінансів на будівництво та ремонт доріг. Раніше це робилося за принципом «кому хто подобається». На засіданні постійної комісії з питань промисловості, транспорту мій колега Олексій Панасюк запропонував встановлювати черговість щодо прокладання шляхів, виходячи з того, де вони дуже занедбані, де живе найбільше платників податків, а не там, де розміщені обійстя «крутих хлопців». Згодом цей принцип став діяти.

Кожен депутат нашої фракції активно працює у постійних, а також тимчасових комісіях. Я, наприклад, у комісії з питань законності беру участь у вирішенні проблем, що стосуються армії, поліції, МНС, ветеранів, скарг громадян, формування депутатських комісій, внесення змін у рішення та програми облради.

Оскільки ми — в меншості, то часто стикаємося з тим, що наші пропозиції не підтримуються, а згодом подаються як напрацювання інших депутатів.

— Ви не раз порушували питання стосовно подальшої діяльності Володимир–Волинської станції переливання крові, котра була на грані закриття. Яка ситуація там зараз?

— Після того, як об’єднали, так би мовити, під одним юридичним дахом Володимир–Волинську і обласну станції, люди практично залишилися на своїх робочих місцях. Не зменшилася ані заготівля, ані виробництво препаратів чи компонентів крові. Це вже добре. Але я й надалі буду стежити, як працює ця стратегічно важлива для країни служба. Вважаючи це складовою безпеки країни, наполягатиму, аби вона перебувала на державному фінансуванні.

— Над якими проблемами древнього міста працюєте?

— Обміліли усі водойми Волині, в тому числі наша річка Луга, яка потребує очистки. Інфраструктура міста, мережі є застарілими, необхідно їх міняти. Через комунальні підприємства, освітні установи розбазарюються кошти. Адміністративна зарегульованість настільки глибока, що ані санітарка, ані вихователь не можуть бути прийняті на роботу без особистої згоди міського голови. При такій командній організації прогресу не буде. Також людей турбує питання встановлення автономного опалення у багатоповерхівках, можливість економити на «комуналці».

Болить розвиток туризму. Від вживання слів «туристичне місто» турист не з’явиться. Коли місцева влада абсолютно не бажає дивитися в майбутнє, подбати, щоб Володимир хоч трохи набув рис європейського міста не лише ззовні, то справа з місця не зрушиться. Бюджет у 500 мільйонів гривень на рік просто розбазарюється (на одну й ту саму вулицю по кілька разів роблять проєкт, за купівлю бульдозера переплачують у 3 рази), замість того, щоб витратити на залучення фахівців, які б зуміли концептуально і технологічно зв’язати в одне ціле ландшафт, природу, історичні пам’ятки, сучасну інфраструктуру. Турист приїде сам, коли місто буде комфортним і привабливим, матиме шарм. На жаль, зробити це непросто, адже Волинь, як і Україна, є феодальною. А хто виступить проти феодалів? Є, правда, голос громадськості, але він зараз слабкий. Тривожить те, що у нашому місті багато людей проголосували за Медведчука, Бойка, Вілкула, тобто за «рускій мір». Це наштовхує на сумні висновки. Як і те, що в селі Сусваль Володимир-Волинського району священник кличе людей у паломницьку поїздку святими місцями Росії.

— Який результат порушеного вами в сесійній залі питання щодо соціального захисту інвалідів, інших неповносправних громадян?

— Рік тому я подав запит стосовно розроблення «Програми доступного простору Волині для маломобільних груп населення» задля підтримки в першу чергу таких волинян, які сьогодні фактично ізольовані від суспільства. Адже мусимо колись розпочати змінювати ставлення до інвалідів, бо цим випробовується громадянське суспільство на зрілість, вимірюється його моральне здоров’я. Поїздки в громадському транспорті, ліфтах, похід у різні заклади — для таких людей справжнє випробування. Добре, що зараз діють державні будівельні норми для новобудов, які мають враховувати потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями. Але, крім цього, ми повинні дати посил власникам будівель — врахувати інтереси всіх, хто живе поруч, в тому числі обмежених у своїх можливостях громадян.

— Чи будете балотуватися на посаду міського голови Володимира–Волинського?

— Робота очільника міста ефективна тоді, коли він працює разом із прогресивною командою однодумців. Отож пораджуся з однопартійцями, мешканцями. Якщо солідарна думка буде такою — я погоджуся.

Роксолана ВИШНЕВИЧ.