Хотіли жити як у кіно? Ось і потрапили у фільм… жахів - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.87 € 29.32
Хотіли жити як у кіно? Ось і потрапили у фільм… жахів

Стрічка «Зараза» 9 років тому передбачила коронавірус.

Фото youtube.com.

Хотіли жити як у кіно? Ось і потрапили у фільм… жахів

Чим переймалася і з чого дивувалася останнім часом редактор відділу інформації «Газети Волинь» Мирослава КОЗЮПА

…зловісним: не можна вбити те, що не є живим

Карантин, маски, обмеження, блокпости, дистанційне навчання, освячення верби і паски в режимі онлайн… Зустрічаючи 2020 рік, і не подумали б, що житимемо як кіно. Зі спалахом нового виду коронавірусу, який не просто налякав людство, але й паралізував усю світову економіку і логістику, з’явилося багато тез про його передбачення різними провидцями.Виявляється, про неї попереджала Ванга. А от що дійсно дивує — ​це голлівудський фільм «Зараза», який вийшов на екрани у 2011 році. Доволі посередня стрічка відомого режисера тоді загубилася у рейтингу, але з виникненням нинішньої пандемії… стала бестселером. І це не дивно, адже збігів чимало: епідемія почалася в Китаї, вірус поширився через кажанів, передається при близькому контакті або при дотику до заражених поверхонь і вражає дихальні шляхи. Під час роботи над картиною автор сценарію Скотт Бернс тісно спілкувався з інфекціоністами й екранізував їхні теорії. Ще десять років тому епідеміологи знали, що проблема «вистрілить», а коли — ​це лише питання часу. У кінострічці продумали обов’язкові заходи безпеки, тож Всесвітній організації здоров’я, у 2020–му можна було й не вигадувати правила карантину, а всього лише скопіювати зі сценарію фільму–катастрофи.

Тим часом, коли бібліотеки пропонують читачам книги про епідемії, телевізійні канали попіднімали зі своїх архівів записи передач про віруси. І диву даюся: науковці ще задовго до пандемії попереджали, що колись таки підуть в атаку ці невидимі «організми». Більшість учених навіть сумніваються, чи можна їх так називати, бо дійшли висновку, що віруси… неживі: це всього лише дрібна білкова оболонка, в якій захований код ДНК чи РНК. На планеті їх стільки, що, склавши у ланцюг, незважаючи на їхній наноскопічний розмір, сукупна довжина сягне кількох світлових років. Лише склянка морської води містить щонайменше десять мільярдів таких часток. Людству відомо лише про 10% із них.

І диву даюся: науковці ще задовго до пандемії попереджали, що колись таки підуть в атаку ці невидимі «організми».

Якщо з бактеріями справляються антибіотики, то противірусних засобів — ​нема. Особливо небезпечні нові види таких шкідників. Вони потрапляють у людський організм, що не чинить жодного опору, ​розмножуються в ньому і… вбивають.

Світова медична наука всі сили та ресурси спрямувала на пошуки вакцини, лікарі кажуть, що коронавірус відступить нескоро, чиновники попереджають: у масках ходитимемо ще не менше двох років. А вчені сумно розводять руками (​нові віруси і далі будуть атакувати людство), і намагаються знайти рецепт, як вбити те, що й так неживе.

…що фермери не можуть збути весняні врожаї

В умовах карантину ринки на Волині, як і в усій Україні, закриті. Уся торгівля з луцьких базарів перемістилася в онлайн. Підприємці створили десятки спільнот, де продають свій товар. Купити можна взуття, одяг, автомобільні аксесуари, електротовари, побутові прилади, господарські дрібниці… До Великодніх свят тут можна було придбати все: від домашнього молока, сиру, масла, свіжої городини до фарбників для крашанок і пасхальних кошиків. Перевагу, звісно, мали ті, хто оперативно міг здійснити доставку товару до клієнтів. Свята закінчилися, а з ними почалася економія коштів, бо багато хто змушений відсиджуватися вдома у відпустках без збереження заробітної плати чи із серйозним урізанням виплат. Тож попит на продукти також впав, і проблема реалізації зелені, ранньої капусти, редиски, тепличного огірка поглибилася. Навіть у спеціалізованому магазині Луцька, де ще два тижні тому були черги, днями безплатно роздавали листя салату.

Частково виграють фермери, які намагаються продати продукцію онлайн. Але сидіти в інтернеті і доглядати та доїти корів — ​справи не сумісні. Тож простіше шукати покупця у спальних районах. Але й тут не все так просто. Нещодавно луцькі муніципали провели рейди з виявлення стихійної торгівлі на вулицях і склали адмінпротоколи на продавців молочної продукції поза межами майданчиків, спеціально відведених для її реалізації. Мовляв, такі Правила благоустрою міста. Штрафи за цей «злочин» не надто великі, але неприємні: від 340 до 1360 гривень. Та виклик поліції обходиться «порушникам» у кругленьку суму — ​від 17 до 32 тисяч гривень.

Ми маємо підтримати представників малих фермерських та особистих селянських господарств, які вирощують та реалізовують першу зелень та овочі.

Тож по сільгоспвиробниках карантин вдарив особливо болюче. В умовах закриття ринків продукція псується, а господарі змушені викидати овочі та фрукти. В Україні 80% усієї вирощеної городини вони збувають через базари. Супермаркети переважно реалізовують імпортні овочі та фрукти, адже продукція вітчизняних дрібних фермерів не завжди відповідає стандартам пакування, безпеки та якості, і виробники не дуже готові до відтермінування платежів до 90 днів.

На захист господарів виступили представники місцевих органів влади. «Пора ранніх городніх культур швидко проходить, а місць для збуту не вистачає. Ми маємо підтримати представників малих фермерських та особистих селянських господарств, які вирощують та реалізовують першу зелень та овочі. Це переважно сімейна справа, і від цих сезонних заробітків часто залежить добробут родин упродовж року», — заявив очільник області Юрій Погуляйко. І до прохання дозволити фермерам продавати свій товар на ринках уряд таки прислухався — від сьогодні вони мають запрацювати.

В ООН через пандемію коронавірусу, вже заявили про голод «біблійного» масштабу. За їхніми підрахунками кількість людей, що потребуватиме їжі, у світі може зрости майже удвічі — зі 135 до 250 мільйонів. Погодні умови — відсутність дощів, засуха і пилові бурі — дають підстави песимістично дивитися на майбутню врожайність і на Волині. А якщо просто зараз «придушити» фермерів, то чи матимемо що їсти наступної зими?