Як не померти, коли закипає мозок, – волинська лікарка - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.60 € 32.56
Як не померти, коли закипає мозок, – волинська лікарка

Залишатися наодинці з неврозом ​дуже ризиковано.

Фото pinterest.com.

Як не померти, коли закипає мозок, – волинська лікарка

За даними ВООЗ, до 15% людей у світі гинуть внаслідок перенапруження нервової системи. Ми звернулись до фахівця Волинської обласної психіатричної лікарні Олени Штейн (на фото), аби з’ясувати, як боротися із розладами психіки

 

 – Невроз — ​це група захворювань, які пов’язані з тимчасовим порушенням нервових процесів. Такий стан викликає страх, тривогу, апатію, котрі не дають змоги нормально жити. Людина розуміє, що з нею щось не так, і це травмує найбільше, — ​розповідає Олена Вікторівна.

Cлово «невроз» нині вживається рідко. Цим поняттям об’єднують різкі зміни настрою, різні види фобій, тривожні, обсесивно–компульсивні та посттравматичні стресові розлади, відхилення сексуального характеру та інше.

Психолог каже, що найчастіше від таких симптомів потерпає молодь.

— Здебільшого по допомогу звертаються люди віком від 14 до 30 років. Наше завдання полягає в тому, аби спонукати пацієнта засумніватись у власних переконаннях. Є вислів: «Людина, яка страждає неврозом, не запитує, а стверджує». Невротична особистість свято вірить, що її переконання правильні. Наприклад, під впливом захворювання вона вважає, що світ дуже небезпечний, а життя — ​це вічні тортури, жодних сумнівів щодо цього не може бути, — каже пані Олена.

За словами спеціаліста, невроз базується на тривозі. Щоразу, коли людина намагається позбутись неприємних міркувань, вони атакують із новою силою. Виникає паніка, адже особа розуміє, що не контролює ситуації: «Я не можу не думати!».

— В основі невротичних розладів завжди є думки, і вони фіксовані. Боротися з ними, забороняючи собі думати, не можна, бо вони стануть ще нестерпнішими. От, наприклад, якщо я скажу вам не уявляти рожевого слона, який образ тоді постане у вашій голові? Правильно, саме рожевого слона, хоча ще п’ять хвилин тому були сконцентровані взагалі на іншому. Як тільки є завдання не думати про щось, ви автоматично спрямовуєте на це свою енергію і привертаєте власну увагу до тих міркувань, які хочете забути. Позбуватися цього стану треба поступово.

Людина, яка страждає неврозом не запитує, а стверджує. Невротична особистість свято вірить, що її переконання правильні.

Залишатися наодинці з неврозом — ​дуже ризиковано, стверджує психолог. На запитання, чи можливо вилікувати такий розлад самотужки, фахівець відповіла:

— Звернення до лікаря часто відкладають, сподіваючись, що все з часом мине. Невротичні розлади не зникають швидко. Вони мають зворотну дію, але для цього потрібні сприятливі умови. Встановлення діагнозу та призначення лікування — ​це обов’язок спеціаліста, самолікування небезпечне для здоров’я. При задавненому неврозі можливі навіть випадки суїциду. Якщо людина не намагається собі допомогти, то, з психологічної точки зору, це насильство над собою.

Також пані Олена розповіла, що є тісний взаємозв’язок між психічним і фізичним самопочуттям людини.

— Перенапруження нервової системи спричиняє безсоння, високу втомлюваність, поганий апетит, вегетативні та серцево–судинні порушення, потовиділення, розлади кишківника та багато інших відхилень, які залежать від індивідуальних особливостей організму людини.

Фахівці прогнозують, що надалі випадків різних видів неврозу може побільшати: життя надто бурхливе, тож, поки закипає світ — кипить і людський мозок.

— Депресивні розлади називають пандемією сучасності, їх кількість постійно зростає. На жаль, часто українці уникають звернень до спеціаліста. Ми боремося з цією проблемою не один рік. Щоправда, за останнє десятиліття люди потроху почали усвідомлювати, що психологічна допомога — ​це не соромно.

Олена Вікторівна пояснила, що особливого рецепту, щоб уберегти себе від неврозу, немає, але підтримувати психологічну рівновагу необхідно щоденно.

Для душевної стабільності нам потрібен хороший сон, здорове харчування, спорт, постійна комунікація з іншими людьми та відчуття безпеки. Варто тренувати власну стресостійкість, учитись розуміти, що будь–яка ситуація сама по собі нейтральна, це ми надаємо їй емоційного забарвлення.

Ірина КРАВЧУК