Анатолій каже: «І дружина (на фото ліворуч), і Лана, яка оголошувала про рекорд, по-своєму є моїми музами».
Підтримайте кандидата на звання «Людина року» – волинського Фаберже Анатолія БОЙКА (Фото, відео)
На головній сторінці сайту volyn.com.ua у рубриці «Герої нашого часу» триває голосування за кращих представників краю. Серед претендентів – митець з Володимира-Волинського, який цього року встановив світовий рекорд
17 липня у княжому місті представниця Національного реєстру рекордів зафіксувала унікальне досягнення. Ім’я художника записали у знаменитий рейтинг завдяки тому, що винайшов унікальну техніку, — оздоблення яєчної шкаралупи металом.
«Даруйте, я не запам’ятовую імен, зате зберігаю у пам’яті ескізи», — перепрошував Анатолій Бойко деяких гостей, які прибули на особливу подію в культурно-мистецький центр Володимира-Волинського. Невисокий на зріст, з напівусміхненими очима, чіпким поглядом, він справляє враження чоловіка, який однаково досконало розбирається і в хімічних властивостях яєчної шкаралупи, і в людській психології. У свій день (бо відзначав ще й 50-ліття) він вбрався у вишиванку, на лацканах піджака — медалі, а в поставі і погляді розлита спокійна гідність людини, яка знає, що заслужила на визнання. Направду такого, як вигадав і втілив Анатолій Бойко, нема ніде ані в Україні, ані у світі. Перевірено й засвідчено експертами.
Направду такого, як вигадав і втілив Анатолій Бойко, нема ніде ані в Україні, ані у світі.
На запитання, що відчуває у день, до якого, умовно кажучи, йшов 11 літ, тамує хвилювання й відповідає: «Світовий рекорд підтверджує, що я недаремно старався стільки років, недарма розробляв нові техніки, затратив стільки часу й грошей. Сподіваюся, що обласна влада внесе мою майстерню в туристичні путівники, щоб якомога більше людей її побачило. Є ще практичний бік: я зможу відтепер продавати роботи зі своєї колекції із сертифікатами світового рівня, з авторською печаткою. Хочу заробляти й далі вкладати кошти у нові розробки, у свої досліди над шкаралупою й металом!» Майстер додає, що має ще один пріоритет — благодійність: нині передав три казкових яйця на аукціон в Італію (стартова ціна кожного — 150 євро). Виручені гроші розпорядився передати по 50% на лікування атовців та онкохворих дітей. Пояснює, що віддає «борги», бо не так давно сам потребував дорогого лікування й мав нагоду оцінити силу людської небайдужості.
Перетворити просте яйце на шедевр
Його крихкі вироби — дорога до дуже високої і, дай Бог, не останньої сходинки публічного визнання — розкошували тут же на трьох столах, на лляних скатертинах. Якесь яйце вбирає погляд ніжною мережкою, інше — звабливим мерехтінням бурштину, ще одне, сповите тонюсінькою срібною стрічечкою, змушує вкотре покоситися на руки майстра. Журналістам не годиться розповідати, як болить спина, як впадав у відчай, коли раз по раз починав усе спочатку, — він і мовчить. Обмовився тільки, що, коли зникає енергія, хапає кошик чи вудочку — та на природу. Має гарну підтримку і в сім’ї. Дізнаюся, що це завдяки його дружині, яку називає Альонкою, маємо волинського Фаберже, а не тернопільського. Бо саме на малу батьківщину дружини до Володимира свого часу перебрався закоханий Бойко. Олена згадує, як спонукала чоловіка, різьбяря по дереву, оздобити голі стіни у новій квартирі: «З того часу він став активно малювати, різав із соломки. Тоді ми сварилися за сміття. А потім потрохи захопився шкаралупою. У нього дуже гарна фантазія». Дружина волинського Фаберже згідливо киває головою на запитання, чи схожа її оселя на музей. Каже, що уже звикла до яєчної краси, схожа на яку є в помешканнях багатіїв з інших країн, у музеях та в українських президентів — Порошенка й Зеленського. Саме до Бойків поспішають за ексклюзивним сувеніром, щоб догодити якомусь з іменитих гостей Володимира. Представники міської влади, заступник мера Лариса Кулікова, начальник управління культури й туризму Роман Віслобоков, який вів свято, дуже тепло відгукувалися про чоловіка, що прославляє свій край.
Хочу заробляти й далі вкладати кошти у нові розробки, у свої досліди над шкаралупою й металом!
Нарешті урочиста церемонія дійшла до найголовнішого: представниця Національного реєстру рекордів Лана Вєтрова оголосила, що проведена експертна оцінка свідчить, що аналогів створеному Бойком у світі немає: «Відсьогодні це світове досягнення. Ми з 2015 року стежимо за творчістю Анатолія Бойка, відтоді, як він визнаний рекордсменом України. З того часу багато що змінилося, і я, коли дивлюся на цей довгий шлях до світового визнання, хочу, поклавши руку на серце, сказати: велика шана цій праці і просто надлюдським зусиллям, які змогли просте яйце перетворити на шедевр». Тож номінація волинського Фаберже звучить так: «Перша авторська колекція експонатів з яєчної шкаралупи, інкрустованої металом».
На лаврах спочивати ніколи
Уже за лаштунками Лана Вєтрова поділилася, як довго українські експерти пояснювали іноземним суть досягнення волинянина: ті не йняли віри, що чоловік працював зі звичайною яєчною шкаралупою, усе перепитували: «Як яйце вирізати? Як шкаралупу? Справжню? Не пластикову?». Нині виглядає на те, що їм ще доведеться подивуватися: Анатолій Бойко активно працює з новою методикою — зі спіраллю з яєчної стрічки. Техніку нанесення мереживних візерунків за допомогою надтонкого свердла (таким ще користуються стоматологи) він доповнив складнішою: розрізану спіралеподібну шкаралупу поступово розтягує до метра, а потім із вигадливих завитків скручує казкові витвори. Після отримання диплома про світовий рекорд майстер прилюдно продемонстрував нове досягнення: таку спіраль із гусячого яйця він розтягнув до 1 метра 8 сантиметрів (раніше було 90 см). Готував її 7 місяців!
Довідка «Волині». За 30 літ творчої діяльності Анатолій Бойко опанував 17 мистецьких технік (упродовж десяти років знайомився з ними, мандруючи світом). Винайшов 2 авторські методики, котрі не мають аналогів. Митець активно використовує трипільські знаки. Його витвори є в приватних колекціях Польщі, США, Канади, Японії, Італії, Греції, Англії, Німеччині та інших країн, в багатьох музеях України та у власних фондах.
Читайте також: Підтримайте кандидата на звання «Людина року» – хірурга з Ковеля Олега САМЧУКА.
Деякі події потребують післясмаку: їхню глибину і значимість відчуваєш, коли поживеш з тим. «Ти розумієш, що означає ця подія?» — запитала у 12-річної Софійки Бойко. Вона усміхнулася: мовляв, щось хороше, бо рідні люди в настрої. Що ж, нехай її знаменитий тато, а наш уже земляк, творить при доброму здоров’ї і Божому благословенні. Нехай збувається його мрія: мати будиночок із майстернею та галереєю, куди б змогли зазирати люди, спраглі до краси від волинського Фаберже!
