«Як мама моя робила, так і я роблю», – волинянка про часникові вінки - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.05 € 34.01
 «Як мама моя робила, так і я роблю», – волинянка про часникові вінки

У косі чи вінку часник зберігається краще.

Фото ukr.media.

«Як мама моя робила, так і я роблю», – волинянка про часникові вінки

Господарські секрети

«Бачила, як мама моя робила, і я так роблю», – ​Марія Мостепанюк виплітає пахучі стебла і згадує, як ненька давним-давно навчала її створювати головчасті хитросплетіння

Мозолясті руки Марії Федорівни вправно перебирають-погладжують хвостаті часничини, які виростила на дачі у Старій Лішні Іваничівського району, а думки у цей час десь далеко на батьківському обійсті аж на Хмельниччині.

Часникові вінки вішають на горищі поблизу комина, а на зиму прикривають сіном та лахами.

Згадує, як переїхала на Волинь дівчиною услід за старшим братом, тут і зосталася: «Я з 1933-го. Батьки мої багато землі мали, добре жили. Та совєтська власть все позабирала у нас, навіть з кружок і стаканів зерно повисипали. То мене годували кашею з ріпаку: пережовували і давали тако. Усього й не розказати».

Жінка зітхає й поправляє сплетену косу. Знову зітхає, ставлячи цим крапку на журливій темі, бо раптом голос жвавішає і насичується діловитістю: «Подивіться, який же гарний врожай, недаремно я так дорого за насіння платила! Весняний, посаджений на зиму. Пробуйте й собі садити»…

Марія Мостепанюк додає, що часникові вінки вішають на горищі поблизу комина, а на зиму прикривають сіном та лахами, тоді городина лежить аж до нового врожаю.

Оксана КОВАЛЕНКО

Марія Мостепанюк.
Марія Мостепанюк.
З часниковими вінками нині модно фотографуватися.
З часниковими вінками нині модно фотографуватися.