Білоруський Майдан: тисячі затриманих, сотні поранених, один загиблий… (Фото, Відео) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.45 € 33.25
Білоруський Майдан:  тисячі затриманих, сотні поранених, один загиблий… (Фото, Відео)

Волинь-нова

Білоруський Майдан: тисячі затриманих, сотні поранених, один загиблий… (Фото, Відео)

У Мінську та інших містах країни тривають жорстокі вуличні протистояння після оголошення результатів президентських виборів 9 серпня

 

 Екіпірований спецназ безжально б’є дівчину, вона кричить: «Мамо! Мамо!»… Внутрішній дворик відділення міліції у Мінську, де «лежать штабелями» затримані… «Як зі свиньми поводяться. Їх б’ють, знущаються», — ​коментує жінка, яка з вікна квартири в багатоповерхівці знімає це на відео… «Припиніть калічити і вбивати людей!» — ​чоловік із таким плакатом стоїть на колії в метро перед поїздом…

Легковик, у бік якого летять світлошумові гранати, таранить групу спецназівців, розкидаючи їх, як кеглі… Броньований автомобіль силовиків в’їжджає в машину, де перебуває 5–річна дівчинка, в результаті її матері потрібна операція, а батька забрала міліція…

Лише після протистоянь 11 серпня МВС країни повідомило про 2000 затриманих, а міністерство охорони здоров’я — ​про 200 поранених. Один протестувальник загинув.

 

 

Такою є зараз «тиха» Білорусь, порядкам та достатку якої заздрило багато українців. Олександр Лукашенко після вкрай жорстокого придушення мирних акцій остаточно перетворився і в очах своїх співвітчизників, і в очах світу не просто на диктатора, а на кривавого тирана.

 

 А люди хотіли всього лиш чесних виборів і щоб їхній голос поважали. Але своїх ймовірних опонентів «бацька» просто не допустив до виборів — ​або вигнав із країни, або запроторив за ґрати, як–от блогера Сергія Тихановського. Після цього кандидатом у президенти зареєструвалась його дружина Світлана Тихановська, яка й стала головним суперником Лукашенка. За даними білоруського Центрвиборчкому, за неї проголосувало 10,09% виборців, за Лукашенка — ​80,08%. Втім, у ці цифри мало хто вірить, сперечаючись лише про ступінь фальсифікацій: 20%, 40% чи всі 60.

 

 

Лукашенко після вкрай жорстокого придушення мирних акцій остаточно перетворився і в очах своїх співвітчизників, і в очах світу на кривавого тирана.

Щоб захистити свій голос, білоруси, які підтримували Тихановську, вдавались до різних мирних методів — ​одягали білі стрічки, щоб було видно, що їх багато, або складали свої бюлетені «гармошкою». Є фото, де урни майже повністю заповнені «гармошками», проте офіційні цифри зовсім інші.

 

 Методи Лукашенка були протилежними. Як тільки виборчі дільниці закрились, почалася жорстока зачистка мирних демонстрантів. У хід пішли гумові кулі та світлошумові гранати, водомети й кийки, в центр столиці стягнули військову техніку. Силовики хапали людей інколи без розбору просто на вулиці. Щоб розпорошити протестувальників і завадити координації, метро у Мінську не працювало, інтернет — також.

 

 Лукашенко, як і колись Янукович, думав, що жорстокістю задавить спротив у зародку. Але вийшло навпаки. Люди продовжують виходити на вулиці й далі. У хід пішли коктейлі Молотова. Деякі підприємства, зокрема інженерно–технічні працівники Мінського тракторного заводу, окремі цехи Білоруського металургійного заводу, оголосили страйк. І це при тому, що на другий день після виборів Світлана Тихановська виїхала у Литву (дітей вона вивезла за кордон іще раніше). Вона боїться за свого чоловіка, якого режим тримає за ґратами як заручника. «Я просто слабка жінка», — ​зізналася вона.

Втім, свою роль символу спротиву Світлана Тихановська виконала. Далі все вирішуватиме народна стихія. Чи породить вона нових лідерів і чи доб’ється нових чесних виборів — ​важко сказати. Але важливіше інше: велика частина білорусів прокинулась у своєму прагненні свободи, відчула солідарність у боротьбі. Тож рано чи пізно вони досягнуть свого, посіяне зерно проросте.

Світлана Тихановська.
Світлана Тихановська.

 

 Звісно, Росія зробить спробу скористатись слабкістю сусіда, як це вона вміє. Тому шлях білорусів до свободи може бути довгим і не менш складним, ніж український. Але місце Білорусі — ​з її історичними та споконвічними сусідами — ​Україною, Литвою та Польщею. Усі разом ми станемо сильнішими і швидше займемо своє заслужене місце в сім’ї європейських народів.

Петро МАКАРУК.

Коментарі

Валерій ПЕКАР, громадський діяч, викладач Києво–Могилянської академії:

«Лукашенко втратив легітимність в очах білоруського народу. А значить, рано чи пізно посипляться силовики. А більше в нього нікого і нічого нема. Коли лідерів немає, вони врешті з’являються. Режим лусне: хтось із вищих чиновників перебіжить до табору протесту (хтось щиро, хтось із метою дістатися до влади, а хтось за завданням ФСБ). З’являться й інші лідери, як це було на Майдані. Так чи інакше, процес уже не зупинити, навіть якщо задавити силою те, що відбувається зараз».

Євген ДИКИЙ, біолог, екскомандир роти батальйону «Айдар»:

«Ні для кого не є «військовою таємницею», що українсько–білоруський кордон існує переважно на мапі, а не в реальному ландшафті. Щонайменше він «дірявий», щоб не сказати жорсткіше. Тож, напевно, ми наразі є єдиним керунком, куди мають шанс тікати учасники придушеного білоруського повстання. Тепер від нас залежить, як ми приймемо їх — ​як люди, які самі були у їхній шкурі, чи як самовдоволені скоти, які радіють зі свого кращого становища та байдужі до біди сусіда. «Нє биць скотам» — ​це тепер заклик і до нас із вами.

Готуймося приймати біженців із РБ, приймати гостинно, тепло. І головне — ​допомогти їм не лише дахом над головою та шматком хліба, але в першу чергу безпекою. Мусимо стежити за нашою владою, якій притаманна дурна звичка час від часу видавати політичних біженців «дружнім» диктаторським режимам. Маємо налагодити для білоруських повстанців весь цикл — ​«вікна» на кордоні, пункти першого прийому, юридичний супровід для подання заяви на отримання політичного притулку та отримання відповідного статусу».

 

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.