«Треба було залишитися в Китаї», – евакуйована з Уханю лучанка - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.46 € 32.79
«Треба було залишитися в Китаї», – евакуйована з Уханю лучанка

«Нехай буде здоров’я і так, як до коронавірусу».

Фото з архіву Ольги БАТУРИ.

«Треба було залишитися в Китаї», – евакуйована з Уханю лучанка

У Піднебесній жінка опинилася у першій зоні, де виявили коронавірус. Активно демонструвала нам, якою життєво важливою є маска. Саме їй з вікна автобуса довелося спостерігати, як мешканці Нових Санжар жбурляють каміння у неї та інших людей, котрим влада країни організувала самоізоляцію в санаторії на Полтавщині. Нині Ольга дратується, коли громадяни ігнорують карантинні правила, і хоче, щоб новий рік приніс… «старі» можливості

Життєву історію нашої землячки «Газета Волинь» неодноразово висвітлювала з лютого, коли світом почали ширитися чутки про епідемію коронавірусу в місті-мільйоннику Ухані. (Так сталося, що Ольга Батура працювала вчителькою англійської саме там.) Завдяки їй ми дізнавалися про дії китайської влади, як оберігаються від небезпечної напасті люди і як українські керівники в надзвичайній ситуації дбають про захист своїх громадян за кордоном. Долаючи особистий дискомфорт, Ольга розповідала й про самоізоляцію на Полтавщині та про вимоги медиків. Її інформація допомагала з’ясувати, на що розраховувати, якщо раптом таке трапиться з кимось із нас. Тепер тема коронавірусу така ж поширена, як «погодна», а «наша» найбільша цифра хворих за добу сягнула понад 15 тисяч. Ольга Батура, оцінюючи прожите, печально усміхається:

— Важкий рік, дуже! Що згадую найчастіше? Я не згадую. Пережив це та й усе. Більше майбутнім живу: думаю, що таки треба було залишитися в Китаї. Багато хто там зостався і зараз працює далі в Ухані. Поїхати туди знову неможливо, не пускають, бо кордон закрили. Суцільний «мінус» у 2020 році: нікуди не їздимо, нічого не бачимо. Я не знаю, що можна назвати «плюсом»! Як повернулася з Китаю, за межі Волинської області не виїжджала! Це для мене дуже жорстке обмеження! Бо ж люблю подорожувати!

Запитую в Ольги, чи не залишилася у неї оскома від Санжар (це той населений пункт Полтавщини, де місцевий люд так боявся заразитися). Жінка, яка поки успішно береглася від коронавірусу, каже, що її найгостріша емоція стосується нинішнього:

— Я завжди знала, що є стадний ефект: хтось щось сказав і всі повірили, витріщили очі, махають головами: «Так, так!». І біжать, кидають, обзивають. Але коли ти дивишся у маршрутці, як підсідають люди без масок, то так і хочеться сказати: «Чого ти сюди такий ідеш? Є закон, для всіх один. Чому ти маєш тут дихати на мене своїми бактеріями?! Вже будь людиною: якщо ти живеш у цій державі, то дотримуйся того, що в ній приймають, навіть коли воно тобі не подобається. Дикі люди!».

Зараз Ольга працює у Школі підготовки до ЗНО: як і раніше, навчає англійської. На цю тему вона може говорити довго і з запалом. Радіє підсумкам одного з досліджень про те, що Україна вийшла за рівнем знання цієї іноземної з низького рівня на середній: більше людей стало вивчати мову і матимуть ліпші можливості.

« Суцільний «мінус» у 2020 році: нікуди не їздимо, нічого не бачимо. Я не знаю, що можна назвати «плюсом»! Як повернулася з Китаю, за межі Волинської області не виїжджала!»

— Уся важлива інформація — ​англійською, — каже Ольга. — От ти підприємець, хочеш слухати мільйонерів — ​то маєш знати цю мову. Це в теперішньому світі додаток до основної професії, тим більше, що Україна хоче бути Європою. Нібито.

За моєю статистикою, з 6-го класу діти менш активно вчать іноземну. Я завжди їм розповідаю, що найголовніше вчити потрохи, але постійно. Потім, якщо вона згодиться, легше буде відновити, аніж починати з нуля.

Насамкінець розмова повертається до світлого, до побажань на новий рік. Лучанка, яка першою зачерпнула гіркоти епідемії і дотепер не може ввійти у ту колію, яку вподобала, усе ж говорить про сильні сторони нашого життя:

— Це труднощі постійні, якісь ситуації, проблеми, які мусиш вирішувати. Але ти маєш свободу вибору! Маю на увазі, що ти не зобов’язаний щось казати, бо так всі кажуть, чи щось робити, бо так всі роблять. Вільний чинити те, що ти хочеш. Головне, щоб не обмежував свободи інших… Ну а всім нам я зичу здоров’я, це перш за все! І нехай уже швидше з тим вірусом щось зроблять! Щоб люди могли повернутися до нормального життя, як раніше було. Щоб відкрилися всі кордони. Нехай не буде усяких обмежень, отих карантинів вихідного дня, тобто, щоб усе повернулося, як було, наприклад, у 2019 році.

Читати такожКішка не просто вижила без господарів на карантині, а й народила кошенят: шаслива історія з Уханю