Узяти себе за роги Антон не дасть, а ось почухати між лопатками — дозволяє! (Фото) - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.04 € 32.79
Узяти себе за роги Антон  не дасть, а ось почухати  між лопатками — дозволяє! (Фото)

Знайомтесь, найпотужніший бик нашого краю у своєму «королівстві».

Фото Сергія НАУМУКА.

Узяти себе за роги Антон не дасть, а ось почухати між лопатками — дозволяє! (Фото)

Напередодні старту 2021-го кореспондент «Газети Волинь» відшукав найбільшого в нашому краї бугая у підприємстві «Ратнівський аграрій»

Символ цього року за східним календарем — Бик. А кращих, аніж у цьому господарстві, яке вирощує м’ясну худобу, шукати годі.

— Товариство засноване у 2011 році. Нині обробляємо близько 8800 га. Поголів’я становить майже 2 тисячі голів, з них 862 — маточне поголів’я, — розповів директор ТОВ «Ратнівський аграрій» Валентин Бебес. — Маємо три основні породи: шароле, лімузин та абердин–ангуська. Продаємо молодняк переважно на експорт в Узбекистан. Там є державна програма підтримки закупівлі племінної худоби.

 

Тож їдемо у село Якушів Ратнівського району, де й розташована ферма. А вже там пошукаємо найбільшого на Волині бугая.

— Вік цих тварин — 14–15 місяців. Частину з них використовуватимемо для парування. Ось в одного у вусі блакитна бирка — це означає, що він чистопородний шароле. Червоною помічаємо тварин, отриманих від штучного запліднення. Це дуже зручно і швидко для ідентифікації, — показує завідувач ферми Василь Левчук. — Найкращих корів осіменяємо штучно спермою від європейських биків–репродукторів, щоб було добре потомство.

Валентин Бебес (праворуч) та Василь Левчук шкодують пускати під ніж племінну худобу.
Валентин Бебес (праворуч) та Василь Левчук шкодують пускати під ніж племінну худобу.

Бугаї ходять у вольєрах. Запитую, чи не б’ються між собою. Ні, кожен знає своє місце в стаді, конфлікт може виникнути хіба, якщо один із них довго був відсутній. Хоча між худобою різних порід є різниця. Якщо шароле та абердин–ангуси більш дружелюбні, то лімузини агресивніші. Особливо сердиті корови під час отелу. Тоді до них краще не наближатися, бо можуть атакувати.


Ось він – символ року!

 — Нещодавно продали трьох биків різних порід: кожен важив більше тонни. Одного бугая–лімузина використовували понад 9 років. Але він нам став непотрібним, бо племінні лінії могли перехрещуватися. Тож збули, — каже Василь Мартинович, поки йдемо до найбільшого бика у господарстві, а може, й на Волині. — Хай краще люди покористуються, аніж такий бугай піде на м’ясо.

Ось ми біля вольєра, де мирно жує жвачку Антон. Цей бик породи лімузин важить близько 900 кілограмів. Він і є найбільшим. Справжній тобі символ наступного року.

Таку думку довелося почути і від керівника господарства: мовляв, шкода здавати племінну худобу на забій. Туди потрапляють хіба з 50 голів вибракуваних зі стада.

Читайте також: Поліський аграрій хоче розводити м’ясну худобу

І ось ми біля вольєра, де мирно жує жвачку Антон. Цей бик породи лімузин важить близько 900 кілограмів (трохи схуд, бо парувався з коровами у стаді). Він і є найбільшим. Справжній тобі символ наступного року. Завідувач ферми підкликає Антона. Той не одразу і поволі підходить до годівниці. Запропоновану мною крупну сіль ігнорує. А от почухати себе між лопатками дає залюбки, бо сам туди не добереться. І поки тру кудлату шерсть, подумки загадую бажання: ану ж збудеться. Все таки символ року!


Бик Сніжок дозволяє сісти на себе верхи.
 

В іншому вольєрі доглядач Сергій Горбач підходить до бика Сніжка породи шароле. Могутній велетень нахилив голову і слухає, як його чухають. У якийсь момент Сергій гладить тварину по спині і застрибує на бика. Той мирно стоїть і навіть не реагує на такі витівки.

— Підійшов до мене — я його почухав. Тоді він став за мною ходити, — розповідає Сергій Миколайович про те, як приручив бугая. — А якось я сів на нього.

Проте сідати на себе дозволяє тільки Сніжок. Інші такого не потерплять.


Бугай породи абердин-ангус.
 

Затим оглядаємо ферму. Перш за все в око впадає чимала кількість заготовлених кормів: гори пресованої соломи та доглянуті силосні ями. Худобу годують сіном, соломою, силосом та сінажем. Молодняк та бички отримують ще й відходи зернового виробництва та концентровані корми. А з квітня по вересень стада пасуться на природі. Адже на Поліссі для цього є всі умови. Притому кожна порода пасеться окремо, щоб не змішувалися. Взагалі відчувається, що племінна робота на підприємстві поставлена на належному рівні.

Читайте також: На які три знаки Зодіаку у 2021-у впаде «золотий дощ».

— Над тим, щоб усе так гарно виглядало, треба дуже багато працювати. Сюди вкладено чимало труда, — каже Валентин Васильович. — Можна було б і збільшувати поголів’я. Але це потребує великих коштів. А держава не дуже поспішає підтримувати м’ясний напрям скотарства.


Василь Левчук демонструє, як швидко із воріт можна зробити станок для огляду худоби. Такі облаштовані на кожній фермі.

 


Червона бирка у правому вусі свідчить, що тварина отримана від штучного запліднення. Такий прийом дозволяє швидко ідентифікувати худобу.
 
 

Корови породи лімузин під час отелу бувають дуже агресивними.

 


Для телят є спеціальний загін, де вони можуть відпочити та підгодуватися. Корови сюди не мають доступу.
 

У «Ратнівському аграрії» заготували достатньо кормів.


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.