Тетяну Вороніну кавалер облив сірчаною кислотою. Через 10 років її обличчя врятував пластичний хірург із Волині - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.05 € 34.01
Тетяну Вороніну кавалер облив сірчаною кислотою. Через 10 років її обличчя врятував пластичний хірург із Волині

Таня зустріла своє справжнє кохання та вийшла заміж.

Фото rbc.ua.

Тетяну Вороніну кавалер облив сірчаною кислотою. Через 10 років її обличчя врятував пластичний хірург із Волині

Жахлива трагедія, що трапилася з молодою дівчиною, нарешті увінчалася щасливим фіналом

Історія Тетяни Вороніної з Київської області сколихнула країну 15 літ тому. Тоді неможливо було без сліз читати про те, як її облив кислотою залицяльник, якому відмовила у взаємності. А тепер новини про дівчину знову вражають до щему, але сльози на цей раз радісні: понівечена і зневірена, вона зустріла своє справжнє кохання та вийшла заміж

Між цими фото не просто часовий проміжок у 10 років – між ними стільки болю  і страждань, що вистачило б  на кілька життів.
Між цими фото не просто часовий проміжок у 10 років – між ними стільки болю і страждань, що вистачило б на кілька життів.

 

Навіть лікарі плакали, коли бачили попечену дівчину

Вона завжди була красунею. Навіть у дзеркало можна не дивитися — поруч така ж юна і симпатична сестра–близнючка. Таня й Аня жили біля Василькова, що на Київщині. Завжди мали багато друзів, а коли подорослішали, стали з’являтися й перші залицяльники. Старший на 10 років Владислав сподобався 16–літній Тані. Був тихим, спокійним, допомагав із ремонтом у домі. Але більше, ніж про дружбу з ним, дівчина й не думала. Постійні домагання близькості відхиляла і стала уникати його. А він, вочевидь, планував куди «доросліші» стосунки.

Так тривало два роки. Настирливий кавалер не здавався, намагався завоювати симпатію дорогими покупками, але коли і це не подіяло, вдався до дикого вчинку: підстеріг Тетяну біля її будинку і хлюпнув у лице сірчаною кислотою. Згодом розповів, що до такого вчинку його спонукала почута історія, де кавалер так само понівечив дівчину, і вона з надламаною психікою, що нікому така не потрібна, зголосилася вийти за нього заміж.

Таня ще зуміла сама дійти до квартири. Впізнати вчорашню красуню у попеченому та набряклому лиці було годі. Мама в паніці почала промивати його водою. Вже потім дізналася, що треба було робити це з господарським милом, яке трохи могло нейтралізувати дію кислоти. Але хто ж наперед готовий до таких подій?..

Ядуча хімія ще кілька днів роз’їдала шкіру і м’язи на обличчі та грудях. У лікарні, де рятували бідолашну, медики зі сльозами відходили від її ліжка. Кажуть, бачили всякі випадки, але таких — умисних і жорстоких — ніколи. Шокованим був цілий Васильківський район. Навіть місцеві бандити–авторитети пропонували матері Тетяни знайти і розправитися із тим, хто таке вчинив, щоправда, не безкоштовно…

Дівчина не могла ані їсти, ані бачити, ані навіть повернути голову набік. Перенесла 19 операцій. Зізнається, що не раз думала про самогубство. Адже витримувати нестерпний біль видавалося їй куди тяжче, аніж кинутися вниз із вікна багатоповерхівки. Стала ненавидіти дзеркала, якось побила їх усі в домі, лежала у глибокій депресії. Життя зупинилося.

Кривдник із в’язниці не давав спокою і ще й… освідчувався

До фізичних страждань одразу додалися й моральні муки. Владислав, якого нібито шукала поліція і чомусь не знаходила, ледь не щодня дзвонив дівчині. Його хвора уява й далі продукувала жахливі речі. То розповідав, що не хотів так сильно обпекти її, а планував тільки трохи травмувати. Навіть вдома репетирував: розкладав ганчірки з кислотою у себе на руках, щоб відрегулювати ступінь опіку. То освідчувався у коханні, то свої знімки у поштову скриньку підкидав. А якось навіть пропонував облити хімією його самого.

Таня, яка навчилася жити із фізичним болем, дати раду таким проблемам сама вже не могла. Їй радили щиро пробачити хлопця — і нібито мало стати легше. Зверталася й до психологів. Але біль не відступав. Мама понівеченої красуні відверто хвилювалася, чи не «стокгольмський синдром» проявляється у доньки, коли жертви закохуються у своїх кривдників. Коли нарешті Владислава знайшли і запроторили за ґрати на 10 літ (його «здали» колеги на столичному будівництві, коли побачили фото розшукуваних поліцією злочинців), жінка заспокоїлася.

А нелюд і далі творив нечуване: прямо в суді розплакався: мовляв, стільки років у неволі за таке несуттєве… Свою вину він так і не визнав. Продовжував переслідувати Таню. Дівчина блокувала його номер, а він тоді просив, щоб їй дзвонили чи надсилали листи інші ув’язнені або їх подружки. Ті завжди повинні були наголосити, що він її любить і чекає на побачення. Разом із тим під час однієї із телепередач про історію з Тетяною цинічно прокоментував свою псевдолюбов, що, мовляв, «на кожний товар знайдеться свій покупець».

Лікарі повернули красу, а психологи — віру в себе

На щастя, на той час дівчина вже інакше дивилася на своє життя. Каже, що через роки зрозуміла: найстрашніше сталося і гірше вже не буде. Тому навіщо оплакувати те, чого не повернути? Вдруге вступила до вишу на спеціальність «митний контроль» (перший раз був якраз улітку перед нещастям). Спочатку соромилася і викладачів, і студентів, але все ж зуміла довчитися і почала шукати роботу. Об’єктивно розуміла: поки що їй підійде щось телефонно–дистанційне. Влаштувалася в агентство нерухомості, згодом працювала в лікарні, незабаром перейшла в мережу супермаркетів.

Лікар із Волині Ростислав Валіхновський повернув дівчині красу.
Лікар із Волині Ростислав Валіхновський повернув дівчині красу.

 Але найважливіші зміни в житті Тетяни вимірюються не роботами. П’ять літ тому дівчина потрапила на проєкт «Поверніть мені красу» від телеканалу «1+1». Відомий пластичний хірург Ростислав Валіхновський (шкільні роки провів на Волині у селищі Турійськ, його батько — Любомир Валіхновський — заслужений лікар України, завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні, брат — столичний хірург Тарас Валіхновський. — Авт.) взявся за її понівечене тіло, психологи працювати з внутрішнім станом пацієнтки. Для лікаря цей випадок став одним із найскладніших на проєкті. Йшлося не тільки про виправлення зовнішніх дефектів, але й про порятунок життя пацієнтки. Рани досі не повністю зажили (там стояла спеціальна сітка), і інфекція могла через них потрапити в організм.

Нелюд прямо в суді розплакався: мовляв, стільки років у неволі за таке несуттєве… Свою вину він так і не визнав. Продовжував переслідувати Таню.

Та все минуло добре. Зменшувалися страшні рубці на обличчі, світліше ставало і на душі. А коли наприкінці проєкту до глядачів вийшла зовсім інша Таня, вона й сама себе не впізнавала. Їй наростили біляві кучері, навчили доглядати за обличчям. Повернулася та красуня, якою вона була 10 років тому.

Образу відпустила, а кохання — зустріла

Не впізнав її і Владислав. Їхня зустріч сталася випадково у Василькові. Спочатку хлопець подумав, що це її сестра–близнючка. Випили кави. Таня не побачила в його очах ні каяття, ні сорому. Сотні разів уявляла їхню розмову, не знала, чекати вибачень чи знову зізнань у коханні, а тут просто встала і пішла: «Психологи мені казали, коли відпущу Влада зі свого життя, тоді в моє серце прийде інша людина. От після нашої зустрічі я його і відпустила».

Спеціалісти не помилилися у прогнозах: незабаром Таня познайомилася із сервісним менеджером Андрієм. Він сам незчувся, як закохався, хоча зізнається, що мав намір тільки товаришувати. «Я йому одразу сказала: ти не повинен усіх рятувати, — пам’ятає перші дні стосунків дівчина. — Якщо тобі некомфортно і неприємно, то, звичайно, зустрічатися не будемо. Та наступного дня він запросив мене в кіно. А через два тижні вже познайомив із батьками! Мені психолог каже, що це через мою божевільну енергетику, коли люди бачать шрами перші п’ять хвилин, а потім вже нічого не помічають».

Влітку 2020–го пара побралася.

За матеріалами fakty.ua, gazeta.ua, news.obozrevatel.com.