«А владі хіба можна вішати людям на вуха локшину?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 27.76 € 33.49
«А владі хіба можна вішати людям на вуха локшину?»

«Виходить, у мене вкрали 1200 гривень», — так коментують нове перенесення старту доплат пенсіонери, яким за 75.

Фото із сайту rbc.ua.

«А владі хіба можна вішати людям на вуха локшину?»

Чим переймалася і з чого дивувалася впродовж останнього часу заступник головного редактора «Газети Волинь» Галина СВІТЛІКОВСЬКА

…Президент газет не читає?!

В Україні нарешті починає працювати Центр протидії дезінформації. З огляду на засилля російської пропаганди і стан війни спохопилися дуже пізно. Роками наших співвітчизників зомбували ворожі телеканали, бо у віддалених районах свої були недоступними. Десятиліттями більшість ЗМІ говорили з людьми чужою мовою. Тож продумана державна стратегія інформаційної безпеки вкрай необхідна.

У цьому руслі згадали і про новий закон про медіа, проєкт якого нині готують до розгляду в парламенті. Пригадуємо, скільки критики викликав перший варіант цього основоположного для журналістів документа, який був оприлюднений ще у 2019 році й ніс очевидні загрози для свободи слова. З того часу законопроєкт зазнав змін, до нього вносили чимало правок, зокрема і під час розгляду у Верховній Раді у липні минулого року. Наскільки буде досконалим новий закон, чи не перекриє кисень, чи дасть змогу вижити ЗМІ, зокрема друкованим виданням?

— Щоразу, коли ми беремо телефон, сідаємо за комп’ютер, планшет або перед телевізором, ми маємо вмикати критичне мислення. Відрізняти правду від брехні. Обходити стороною інформаційні звалища, — ​радив українцям Президент Володимир Зеленський, виступаючи нещодавно на відкритті Всеукраїнського форуму «Україна 30. Культура, медіа, туризм».

У такому контексті навіть потішило, що друковані видання згадано не було. Не секрет, що Президент, м’яко кажучи, недолюблює журналістів, спілкується з ними рідко, а в одному зі своїх виступів узагалі прирівняв ЗМІ до пліткарок на лавочці.

Не секрет, що Президент, м’яко кажучи, недолюблює журналістів, спілкується з ними рідко, а в одному зі своїх виступів узагалі прирівняв ЗМІ до пліткарок на лавочці.

Не раз главу держави грудьми «захищала» від незручних запитань представників медіа прессекретарка Юлія Мендель, професіоналізм і стиль роботи якої часто критикують. Зокрема, і за нещодавнє її інтерв’ю головній редакторці видання «ГОРДОН» Олесі Бацман. Не вдаючись у подробиці, звернемо увагу лише на один момент. На запитання про те, які ЗМІ читає Президент, Юлія Мендель відповіла:

— Дуже багато. І Дмитра Гордона він дивиться, «Українську правду» точно читає, НВ, «Кореспондент», РБК… У принципі, дуже багато. Ті, які найголовніші сайти, — ​так. Телевізор дивиться, політичні ток-шоу…

Про газети і журнали — ​знову жодної згадки. Видається, що глава держави не звик розпочинати ранок зі свіжої преси. Архаїчна традиція? Навіщо, коли є смартфон? Але чомусь у багатих і розвинутих країнах не поспішають прощатися із паперовими виданнями…

Те, що в дискусіях довкола нового закону про медіа більше уваги приділяють онлайн-ресурсам, можна зрозуміти. Ця сфера досі майже не врегульована. Але і традиційні ЗМІ мають чимало проблем, на які не можна заплющувати очі. Інакше це виглядає як свідоме знищення преси.

…перекладом модного слова «фейк»

— Тепер молодих послухаєш і не второпаєш, що вони кажуть. От, приміром, що таке «фейк»? Я думаю, якщо по-простому, то є хитра брехня, — ​коментує мій сусід слова Президента про те, що стариків треба навчати «інформаційної гігієни», а у школах варто запровадити «уроки медіаграмотності».

Люди сьогодні розуміють, що не все можна сприймати «на віру», повідомлення про «розіп’ятого хлопчика» вже не проходять. Використовуються тонші методи дезінформації — ток-шоу, розважальні програми, серіали, концерти. Ну а неприхована антиукраїнська пропаганда, якою відверто грішили нещодавно заблоковані телеканали «112 Україна», NewsOne і ZiK і яку досі ведуть деякі онлайн-платформи, справді вимагає рішучої протидії.

Але між спробою захистити споживачів від неправдивої інформації та посяганням на вільне висловлювання журналістів проходить дуже тонка червона лінія. Ніхто не любить критики, тож влада іноді намагається перекладати свої упущення на ЗМІ, звинувачуючи їх в упередженості, надмірній прискіпливості, а то й «пересмикуванні фактів». Проте ні штрафами, ні судами принципові видання не приструнити. Вихід один: не ховати правди за сімома замками.

Яскравий приклад із сьогодення. Повільні темпи вакцинації від COVID 19 міністр Максим Степанов пояснює засиллям фейків, які викликають у людей недовіру до дій МОЗ. Мовляв, українців залякують, що щеплення можуть бути неефективними і навіть небезпечними, у той час як завезена ним вакцина є високоякісною.

Але чому ж було йому не взяти із собою до Індії журналістів, які б зробили репортаж про те, в яких умовах, на яких підприємствах виготовляється цей препарат, скільки він коштує?.. Натомість МОЗ видає наказ, який можна трактувати дуже неоднозначно. Ним заборонено розголошувати інформацію щодо виробників, постачальників, щодо цін на вакцину проти COVID 19. Комерційна таємниця? Але ж платники податків мають право знати, скільки витрачено грошей з державного бюджету. «І як медичний працівник, який буде вакцинувати громадянина, реалізує наказ міністерства — ​заклеїть наліпкою назву виробника на ампулах у момент щеплення? — ​дивується ексочільниця МОЗ Зоряна Скалецька. — ​Якщо справді контракт був підписаний з вимогою не розголошувати будь-яку інформацію про виробника, то МОЗ перевищив свої повноваження…».

… «мужицькою» пенсійною арифметикою

Минулого тижня у Кабміні заговорили про збільшення пенсій в Україні до 7 тисяч гривень. Про це заявила міністр соцполітики на нараді у Президента, анонсуючи запровадження накопичувальної пенсійної системи. Суть її у тому, що ті люди, які зараз працюють, будуть відкладати частину своєї зарплати на особистий рахунок, дефіцит Пенсійного фонду не зростатиме і це дасть можливість згодом збільшити розмір пенсій у 1,5–3 рази. За словами Марини Лазебної, якщо із зарплати в 15 тисяч гривень відкладати 2% щомісяця протягом 35 років (плюс ще 2% від роботодавця), в сумі можна накопичити 400 тисяч гривень.

Звучить гарно. Але чи багато українців офіційно отримують по 15 тисяч? З іншого боку, навіть таким щасливцям розраховувати на велику «другу пенсію» не доводиться. Проста «мужицька» арифметика. Кожен хотів би пожити на заслуженому відпочинку років 20. Якщо розподілити накопичені гроші на такий період помісячно, виходить трохи більше 1,5 тисячі гривень додаткової виплати.

І це за умови, що накопичувальному фонду вдасться примножити зібрані кошти, щоб погасити інфляцію і компенсувати витрати на адміністрування.

Одне слово, не все так гладко, як на папері. Не раз у цьому люди мали змогу пересвідчитися. Не так давно урядовці радісно розповідали, що з 1 березня влада розпочинає індексацію пенсій та виплачуватиме обіцяну Президентом доплату особам, яким за 75 років. Відомо, що з 13 мільйонів пенсіонерів індексація охопить тільки 8 мільйонів. Виплати збільшуються в середньому на 300 грн — ​біднішому додають сотку, багатшому — ​тисячу. А от доплату, розмір якої спочатку мав бути 500 гривень, потім зменшився до 400, українці поважного віку не отримають ні зараз, ні з липня, як планувалося, а лише з жовтня. Така відстрочка дає «економію» в 1,9 млрд гривень.

— А владі хіба можна вішати людям на вуха локшину? Нехай би заощаджували на суддях, які одержують майже по 70 тисяч на місяць, чи на інших багатіях. А для нас і 400 гривень — то великі гроші, — ​бідкаються старі люди.

Отже, з 1 березня українці з повним стажем отримуватимуть пенсію, не нижчу за 2,2 тисячі гривень. Це — ​гарантована бідність, а точніше — злидні. Адже фактичний прожитковий мінімум для пенсіонера нині становить 3,5 тис. грн. І це з урахуванням неповного «кошика», до якого не входять витрати на інтернет, мобільний зв’язок, відпочинок і т. д.

Влада ж замість того, щоби стимулювати вихід бізнесу з тіні, змусити виплачувати білу зарплату, внески до Пенсійного фонду, пропонує ввести нову систему: чинні пенсії залишити на рівні «базових» і запровадити обов’язкові накопичення на особистих рахунках. А що робити тим українцям, які вже не встигнуть відкласти собі на «другу пенсію»?

Читайте також: «Звертаюся достойною мовою, яку так і не змогли знищити»: президент Литви заговорив українською у Раді


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.