Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Куди подіти «воєнні» нерви: колонка мами 4 дітей Оксани КОВАЛЕНКО

Це діти української співачки Слави Камінської, які ночують в бомбосховищі.

Фото із соцмереж.

Куди подіти «воєнні» нерви: колонка мами 4 дітей Оксани КОВАЛЕНКО

– Тривога! Увага! Всім в укриття! – мій малий хлопчик має нову гру: час від часу збирає іграшкових ведмедиків–зайчиків, щоб хутенько запхати їх під крісло

Діти дуже швидко всотують інакші правила життя й опановують їх у своїх іграх. Знаю це, як і те, що коли мале бавиться — це прекрасно, бо розвиток. А він є, коли навколо спокійна атмосфера. Оце то завдання тепер! Її забезпечити все одно, що пташине молоко знайти… Усе ж, як треба, з усіх сил тамую сльози, які зараз завжди непрохані, бо головне для мами — вчасно вгамувати свою тривожність. Знаю, що витягнути себе за чуба з емоції горя важче, аніж спробувати її обійти… Тепер я часто думаю, що деякі настанови психологів такі складні для втілення, що аж непідйомні. Бо ж діти кожної української мами — це діти наші. І ненароджені теж… «Мирна» знервованість через якісь там проблеми і близько не стоїть біля «воєнної». (Ото заживемо, як переможемо: після пережитого те зі звичайних трудових буднів здаватиметься раєм, певне, ще довго.)

Варто робити те, що завжди, і трішечки більше... Варто опиратися розпачу, бо зло скінченне. Варто вчити дітей варити український борщ, співати наших пісень і акуратно й педантично наповнювати «карту пам’яті» із сьогоднішніми нотатками про злодіяння, щоб загартовувався генокод.

Кажуть, щоб зігнати напад тривоги (це коли серце ніяк не хоче стишити свій біг), потрібно глибоко дихати: на повільний видих витрачатися навіть більше, ніж на вдих (ніби викидаємо із себе усе зайве). Залишається згадати це у момент, коли занурює… «Довгий вдих на 4 секунди і довгий видих наче через соломинку — і ви будете відчувати, як потроху розслабляєтесь», — намагаюся запам’ятати настанову й більше вірю в те, що використаю її, коли доведеться допомагати комусь іншому… Хай і так. У нас час пам’яток та інструкцій і дуже незвичайного здобування досвіду батьківства. Однак те, що було в мирному житті , слугує й тепер: помічати щось дуже хороше й зумисне збирати його докупки так добре, це підживлює й зцілює! От приклад: на кухні мимохіть наспівую почуте від нашого пісняра Олександра Каліщука: «Ми підем до бою разом із тобою — будем гнати москалів проклятих», — минула година–дві, і моє хлоп’я–горобченя, бавлячись, й собі виводить знайомий приспів. Як же це мене порадувало! Ще один промінець у вірі, що мирне небо над українським простором ми собі таки виборемо! Справжнє, без п’ятих колон, лицемірів у вишиванках, про яке ще треба дуже мріяти… Мрію не тільки я: вихідними люди пересилають лист із майбутнього про прекрасну Україну 2032… Між тим, беремося з донькою за пиріжки. Тістотерапія мене виручає завжди. Намагаюся не думати, які там у телефонному екранчику за цей час накопичилися новини. В одному з дописів з інтернету знайшла, що мудрі люди радять не картати себе за те, що ти робиш якусь мирну буденну справу, а в цей час десь у маріупольському укритті...

Варто робити те, що завжди, і трішечки більше... Варто опиратися розпачу, бо зло скінченне. Варто вчити дітей варити український борщ, співати наших пісень і акуратно й педантично наповнювати «карту пам’яті» із сьогоднішніми нотатками про злодіяння, щоб загартовувався генокод. Будьмо уважними одне до одного до перемоги й далі!

Пишіть, як маєте й відчуваєте потребу поділитися — зв’язок між однодумцями це теж терапія. Наші адреси: [email protected] або ж [email protected], а поштова: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, «Цікава газета на вихідні».

Останні новини війни:

Усі новини російсько-української війни – тут. 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel