
Окупанти влаштували в церкві склад зброї.
Громада розбитого війною храму на перейшла в ПЦУ
24 липня громада села Лукашівки, що під Черніговом, проголосувала за перехід їх церкви до ПЦУ - досі вони належали до УПЦ Московського Патріархату
Як повідомляє РІСУ з посиланням на сайт «Сіверщина», таким чином храм Вознесіння Господнього, що був розбитий російськими окупантами, які в ньому, за прикладом комуністів, розмістили свій склад, став українським.

За перехід в українську церкву проголосували 99 лукашівців, четверо були проти і двоє утримались. Оскільки парафію обслуговував приїжджий священик, тепер парафія звертатиметься за допомогою до єпархіального управління ПЦУ.
Жалко церкву, постраждала вона, але скільки людських життів вона спасла. Скільки там зброї було.
Додамо, 4 квітня, після звільнення Чернігівщини, «Суспільне»повідомляло в репортажі з Лукашівки:
«…За 21 день окупації російські військові розставили свою техніку у дворах місцевих жителів, склад зброї розмістили у місцевій церкві…». Місцевих жителів із хати виводили на розстріли – «сусід Антоніни Сашко після такого розстрілу ще досі не повернувся. Дружина шукала його всі три тижні окупації. Ходила до росіян вмовляти, щоб повернули чоловіка. Про нього досі жодної звістки у селі».
Антоніна живе біля місцевої церкви. Каже, росіяни влаштували там склад пального та боєприпасів: «Я просила – «Свята церква, захисти нас!»,– і ви знаєте, наші поцілили у ту церкву. Жалко церкву, постраждала вона, але скільки людських життів вона спасла. Скільки там зброї було».
Довідка:
Вознесенська церква — пам’ятка архітектури, розташована у селі Лукашівка Чернігівського району Чернігівської області.
Перша дерев’яна церква була зведена 1781-го та оновлена 1800 року. На початку ХХ століття стару церкву було розібрано задля зведення цегляної. Існуюча церква освячена 1913 року. Церква збудована у стилі єпархіальної архітектури. Хрещата у плані, з надбудованою над входом двоярусною дзвіницею. У радянські часи храм був закритий і використовувався як склад. Богослужіння у храмі відновилися 1988 року. До останнього часу використовувався Московським Патріархатом.
