50 років тому на Стиру «виплив» 13-метровий човен, якому було пів тисячі літ

Пів сторіччя по тому місцевими жителями випадково було виявлено дивну знахідку з дерева, яка частково виглядала із крутого правого берега річки Стир, а решта була повністю схована під грунтом.

 Незвична реліквія своїм явно «опрацьованим» виглядом зацікавила любителів історії. Припустивши, що даний предмет має історичну цінність, вони повідомили директора Волинського краєзнавчого музею Олексія Максимовича Зарицького, який у свою чергу звернувся до викладача археології Луцького педагогічного інституту Михайла Михайловича Кучинка з проханням зробити археологічні дослідження. Провівши розкопки, було з’ясовано, що це човен, видовбаний із цілого стовбура дерева довжиною 13 м, шириною 2,5 м, коритоподібної форми. Всередині він був скріплений десятьма поперечними шпангоутами з дубових, квадратних у розрізі брусків. Останні прикріплювалися до бортів і днища за допомогою соснових кілків. На дні човна виявили пізньосередньовічний горщик (ХV–ХVІ ст.), цеглу пальчатку і шматки вапна.

Знахідку інтерпретували як «козацький дуб», вік якого не менше чотирьох століть, що міг виконувати функції військового або торговельно-вантажного судна.

Це такий тип судна, коли при виготовленні борти розпирали за особливою технологією, після чого були встановлені ребра стійкості.

При розкопках човен зазнав значних пошкоджень, що зумовлено було тривалим перебуванням його у ґрунті. Планувалося після ретельного вивчення і реставрації виставити знахідку на території Луцького замку. Однак через об’єктивні та суб’єктивні причини човен не зберігся, але треба відзначити, що це перша із задокументованих стародавніх реліквій. Тобто п’ятдесят років тому на теренах Волині було започатковано нову галузь допоміжної історичної науки — ​суднову археологію.

Потрібно розуміти, що це такий тип судна, коли при виготовленні борти розпирали за особливою технологією, після чого були встановлені ребра стійкості, тобто шпангоути. Оскільки човен зроблений із цільного стовбура дерева і за спеціальною технологією, в основному видовбуванням (сокира, тесло, струг, скобель тощо), то й мають відповідні назви: човен-довбанка, або човен-однодревка. В археологічній літературі ще широко вживається термін моноксил (з грецької означає «один» і «дерево»), але в нашому випадку до цих назв ще варто додавати — ​«з розведеними бортами». Таким чином знахідка отримала назву «​Луцький моноксил з розведеними бортами ХV — ​ХVІ ст».

Розгалужена гідрологічна система Волині, багата на сировинні ресурси, з давніх часів сприяла використанню водних артерій як життєдіяльного джерела і як способу пересування, що в свою чергу стимулювало потребу розвитку плавзасобів. Великі лісні масиви на Волині давали широкі можливості для річкового суднобудування. Ця справа була достатньо складним процесом, тісно пов’язаним із розвитком нових технологій.

Тож унікальна пам’ятка суднобудування свідчить про розвинуте судноплавство на Волині у пізньосередньовічну добу. А також поповнює базу вивчення еволюції суднобудування загалом у Дніпровському басейні.

Юрій МАЗУРИК, член Національної спілки краєзнавців України  м. Луцьк.

Останні новини:

• Волинян просять підтримати маму луцького журналіста, який раптово помер.
• Військових в Україні таки зустрічали з квітами (Відео до сліз)
• Воїни 14 бригади звільнили ще один населений пункт Харківщини від окупантів (Відео).
• Помер відомий волинський журналіст.
• Рашисти «приєдналися» до ленд-лізу: після втечі залишили на вулицях Ізюма багато техніки (Відео).
• У тимчасово окупованому Криму впав російський військовий літак.
• «Вони не кажуть — ​Україна чи росія, а кажуть «наші»…».

Усі новини російсько-української війни – тут.

Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.