Незагоєна рана Волині: у день, коли розбилася ікона Спасителя на весілля, пролунав дзвінок з фронту: «Ваш син загинув…»

…У нашому народі кажуть, що жінка – берегиня роду. На першому місці у неї зазвичай – сім’я, чоловік та діти, усі рідні, на кого вона може вилити потік турботи та любові. А якщо війна забрала найдорожчих?..

 У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва презентували книгу «Долі волинянок, обпалені війною» про саме таких жінок із «Об’єднання матерів і дружин захисників України» у Волинській області, які втратили найближчих, найрідніших – чоловіків або синів. Авторка видання Євгенія Харків сама є дружиною померлого воїна – світлої пам’яті старшого лейтенанта Михайла Харківа, а її син Віталій уже шостий рік захищає Батьківщину. 

Уже давно виникла ідея, щоб світ побачив обличчя і очі тих жінок Волині, які віддали Україні найдорожче – своїх синів і чоловіків.

На відкритті презентації пані Євгенія зазначила, що вже давно виникла ідея, щоб світ побачив обличчя і очі тих жінок Волині, які віддали Україні найдорожче – своїх синів і чоловіків. І така книга мала б стати свідченням того, якою важкою ціною виборюється Перемога. У доробку Євгенії Іванівни вже є фільм про загиблих воїнів із Горохівщини «Я вірю, що закінчиться війна» і книга-фотоальбом «Пам’ятаємо своїх Героїв» про полеглих захисників із Мар’янівської громади Луцького району. І під час укладання того фотоальбому, і під час створення нинішньої книги пані Євгенії допомагали земляки – педагоги Мар’янівської громади Галина Стрільчук і Ольга Васюренко, яка зверстала видання. 

Книга «Долі волинянок, обпалені війною», народжена з болю і спогадів, включає 31 історію жіночих доль, і кожна з них – вражаюча до сліз. 

 З уст Євгенії Харків голосно лунало ім’я кожної героїні книги, і усіх зустрічали оплесками. Першими згадали матерів, які втратили єдиного сина: Катерина Свищ, Надія Олесь, Світлана Посполітак, Надія Корець, Людмила Кравчук, Зоя Волос... 

Двічі на фронт своїх чоловіків виряджали, не знаючи, що це буде остання їхня зустріч, Світлана Сидорук, Світлана Форманюк, Наталя Ошайко… 

Чоловік Катерини Ковалишин загинув під час авіаудару в Луцьку, а Наталія Пастухова більше не дочекалася голосу свого чоловіка, який проходив строкову службу, був учасником АТО і ООС... 

Цьогоріч першого вересня до школи провели своїх першокласників і другокласників Наталя Байденко, Катя Ковалишин  і Алла Мисливчук…

У ніч після похорону сина Тамари Упорової народилася її онучка Вікторія – донька Героя Ігоря Упорова…

Катерина Склезь зустріла свого сина «на щиті» в день народження…

Алла Климюк готувалася до одруження сина, купила ікони. І саме в день, коли раптово розбилася ікона Спасителя, пролунав дзвінок з лінії фронту: «Ваш син загинув»… 

У Алли Бубало загинув чоловік, на захисті держави зараз – зять, учасник АТО і ООС… 

Руслана Чекеренда – дружина загиблого голови сільради трьох скликань… Марія Павляшик – мама семи дітей, на війні загинув найменший…  

Зворушлива й історія родини Галини Сорочук. До 25-річчя дочки мало бути освідчення, приїхав хлопець із Одеси. Але очікування свята перетворилося на біль – були похорони сина. 

В Оксани Бондарук загинув син Микола, на захисті держави зараз – прийомний син і зять. Сама жінка із 2022-го бореться з онкологією… 

Сини Валентини Федчишин та Любові Буз були учасниками Революції Гідності, пізніше віддали життя на війні. 

Катерина Свищ,  Лариса Гас, Світлана Посполітак, Раїса Білітюк, Світлана Форманюк, Людмила Михальчук – жінки, які пройшли довгий і тернистий шлях, щоб поховати своїх рідних через експертизу ДНК. 

У ніч після похорону сина Тамари Упорової народилася її онучка Вікторія – донька Героя Ігоря Упорова…

Євгенія Яворська – мама загиблого воїна Миколи, який ще в 2017 році поліг під час виконання бойового завдання. 

Віддав життя на війні і син Валентини Кривов’язової – Микола, який колись служив у Президентському полку Національної гвардії. Зараз з полону вона чекає зятя Володимира…

До сліз зворушили присутніх не лише життєві історії, а й пісні під бандуру Надії Стаднюк, вірші Валентини Маціюк, спеціаліста з супроводу ветеранів Мар’янівської громади. 

 Завітали на захід, зверталися з вітальним словом до присутніх народний депутат України Ірина Констанкевич, Віта Прокопчук – очільниця управління з питань ветеранської політики ОВА, Світлана Авраменко – начальник управління соціальної та ветеранської політики Луцької райдержадміністрації, голова ради ветеранів при РВА Костянтин Байчук, секретар Горохівської міської ради Наталія Ковальчук, очільник волонтерської ініціативи «Меценати для солдата» Руслан Теліпський, директор бібліотеки Алла Єфремова, а також – головний редактор газети «Волинь» Олександр Згоранець.

 Наше видання, до речі, теж внесло свою лепту у вихід цієї книжки, оплативши фотосесію для жінок-матерів і дружин загиблих героїв. А світлини створила  професійний фотограф, переселенка з Києва Світлана Скшетуська. Варто зазначити, що книгу жінки-вдови видали власним коштом…

Наше видання, до речі, теж внесло свою лепту у вихід цієї книжки, оплативши фотосесію для жінок-матерів і дружин загиблих героїв.

…Що ж робити, якщо війна забрала найдорожчих? Як подолати біль, який поки що і час не в змозі залікувати? Відповідь на це питання присутнім дав перегляд автобіографічного фільму по маму загиблого молодого воїна Катерину Свищ. Її відверту розповідь про щасливі роки материнства, історію трирічної депресії після смерті сина і шляхи віднайдення нових життєвих сенсів, зокрема, і в маленькому внукові – продовженні єдиного сина, – записала у відеорозповідь вдова Світлана Сидорук.

 

 Попри невимовний біль, у словах вдів і матерів загиблих прозвучали слова вболівання за долю України, за яку віддали свої життя їхні найрідніші. І не просто слова, а – свідчення про продовження їхньої справи. Адже усі з них тепер є волонтерами і допомагають воїнам, які перебувають на фронті або в лікарнях. 

Безумовно, саме активна громадська діяльність і підтримка тих, хто опинився у важкій ситуації, за свідченням багатьох психологів, дає сили і моральні ресурси пережити власне горе, якому, на жаль, у їхніх долях немає меж. Тому дуже добре, що серед гостей заходу було багато студентів психологічного факультету Волинського національного університету, який, як було зазначено під час заходу, активно долучається до консультацій із матерями і дружинами загиблих. 

Загалом, на презентації увага була закцентована на необхідності підтримки і співчуття, розуміння і сприйняття. Але найголовнішим, що лунало з уст чи не кожного, були слова подяки дружинам і матерям за їхню любов і вірність, за середовище, в якому виховувалися і жили героїчні воїни, які ціною свого життя захистили мирне небо над Волинню.

Діана КОРОТЄЄВА.

Зараз також читають: Волинян просять гідно провести Героя «на щиті».