Я ЖДАВ ТЕБЕ...

Петро ЯРМОЛЮК

Сьогодні ти прийшла до мене знову
Золотокоса, ніжна і свята...
А я стояв, безсилий мовить слово,
Неначе мав із каменю вуста.

Мені б якраз упасти на коліна
І мрію серця в серце донести,
Що в мене ти на все життя єдина,
Що вічно хочу із тобою йти.

Я ждав тебе в осінні довгі ночі,
На щастя на своє, чи на біду,
І ясні зорі, наче твої очі,
Світили, обіцяючи: "... прийду".

Моя винагородо і утіхо!
Чи наяву, чи уві сні, але прийди.
Прийди сльозою щирою чи сміхом,
Одною лиш байдужістю не йди!

с. Залізниця
Любешівського району