ПОПЕРЕДУ ЩЕ БАГАТО РОБОТИ*

Звернення народного депутата України Степана Івахіва...

Шановні волиняни!
На минулих виборах ви повірили мені та дали можливість 2,5 року попрацювати народним депутатом. Коли я балотувався вперше, то розумів, що довести за короткий термін виборчої кампанії, що гідний вашої довіри, буде дуже важко. Тому всі ці два роки депутатської діяльності я сумлінно виконував все те, що обіцяв, щоб не словами, а ділами продемонструвати повагу до вас та вашого вибору. За цей час ми багато з вами зробили для наших громад. Наші школи, садочки, лікарні та ФАПи, будинки культури та клуби стали набагато кращими. Хоча ми розуміли, що все це мала робити держава. Але якщо тоді вона не хотіла цим займатись, то сьогодні просто не має для цього ресурсів і не скоро така можливість настане. А діти чекати не можуть! Вони ростуть з правом на щасливе дитинство і вже сьогодні мають відчути, що про них дбають. Тому не зупинюся, доки все те, що я обіцяв громадам, не буде виконано. Бо головне для мене — це довіра людей

ЛЮДИ ДАЛИ ДЕРЖАВІ ШАНС
Я завжди вам чесно казав, що за колишньої системи влади не бачив можливості докорінних змін в державі. Незважаючи на це, за час роботи в Раді мною ініційовано 38 законопроектів. Два стали законами, а мій проект про зменшення пенсійного стажу був проголосований у першому читанні. Та все це — косметичні ремонти. Країна потребує докорінної перебудови. Що таке сьогодні система державного управління? Це — залишки пострадянської. 23 роки номенклатура, яка колись була і залишилась комуністичною, робила все для того, щоб не випускати зі своїх рук контроль над бюджетними коштами та всю повноту влади. Всі ці роки керівники держави боялися делегувати владу на місця, тому що боялися власного народу. Увесь цивілізований світ живе по–іншому. Максимальні повноваження місцевим радам та територіальним громадам, децентралізація бюджету — ось за яким принципом сьогодні живе Європа. Щоб жити по–іншому, нам потрібні реформи.
Вони стали можливими з перемогою Революції гідності, коли український народ захистив європейські цінності і дав можливість всім, хто сьогодні відповідає за владу в країні, докорінно змінити життя. Нині є політична воля Президента реформувати державу. І мусить бути політична воля новообраного парламенту та майбутнього уряду. Тільки спільні консолідовані дії Президента, Верховної Ради та уряду можуть дати результат.

ЯКІ УМОВИ ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНІ?
Демократичні сили, які йдуть у парламент, повинні об’єднатися та створити дієву більшість — стійку провладну коаліцію. При цьому у ній не може бути місця політичним силам, які будуть вимагати для себе від уряду чи Президента економічних преференцій в обмін на голоси своїх депутатів. Політики та мажоритарні депутати, які увійдуть до складу майбутньої коаліції, мають чітко зрозуміти, що не можна призначати прем’єр-міністра чи членів уряду за партійною квотою. Усі призначення повинні відбуватися лише на конкурсній основі, спиратись на досвід, професійність, кваліфікацію кандидата на міністерську посаду, а не за ознакою партійності. Урядовці мусять бути підзвітні Верховній Раді, а не партійним керівникам. Міністри мають працювати на людей, а не на власні кишені чи партійну касу.

ЩО НЕОБХІДНО ЗРОБИТИ?
Завдань в майбутньої влади буде багато. Реформувати потрібно всі сфери суспільно–політичного життя в Україні. На мою думку, першочергові завдання Президента, Верховної Ради та уряду такі:
=Досягнення миру. Бо в історії немає прикладів, коли б країна, на території якої іде війна, процвітала. Сьогодні у нас заморожені зарплати та пенсії, а якщо далі триватиме війна, то взагалі не буде ні зарплат, ні пенсій.
=Проведення реформ. У першу чергу — невідкладна децентралізація влади та передача місцевим радам права самим розпоряджатися місцевими бюджетами, а не ходити до Києва з протягнутою рукою. Обласні та районні адміністрації треба негайно ліквідувати, а їх повноваження передати виконавчим комітетам місцевих рад.
=Повна люстрація всіх чиновників! Неможливо змусити корумпованих чиновників жити чесно. Їх треба просто поміняти на молодих та професійних патріотів.
Наприкінці цієї депутатської каденції нам як народним депутатам вдалося ухвалити низку законів, які сьогодні так потрібні державі, а саме: закони «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро», «Про очищення влади», «Про прокуратуру», а також «Про суспільне телебачення і радіомовлення».
Переконаний, що це — добрий початок на шляху до повного реформування України. Але попереду ще багато роботи. Разом зробимо більше!
Слава Україні!