УХВАЛИЛИ: ХАБАРНИКА ПОНОВИТИ НА РОБОТІ І ВИПЛАТИТИ ЙОМУ КОМПЕНСАЦІЮ

Чим переймався і з чого дивувався протягом останнього часу редактор відділу сільського життя газети «Волинь-нова» Сергій НАУМУК

…УВАГОЮ ДО КОРУПЦІОНЕРІВ РАЙОННОГО МАСШТАБУ
Прокуратура Волині спільно з працівниками управління СБУ в області задокументували адміністративне правопорушення, пов’язане із корупцією, яке вчинили голова та заступник голови Любомльської районної ради. Мовляв, під час сесії районної ради 24 грудня 2015 року керівник органу місцевого самоврядування та його заступник проголосували за встановлення собі надбавки за виконання особливо важливої роботи за грудень 2015 року в розмірі 50 відсотків від посадового окладу. На черговій сесії, яка відбувалася 25 лютого цього року, і голова, і заступник призначили собі таку ж надбавку вже на цілий 2016 рік. Водночас посадовці проголосували і за присвоєння собі рангів: голова — шостого, заступник — восьмого.
Такими діями чиновники порушили вимоги Закону України «Про запобігання корупції», адже мали повідомити депутатів про наявність конфлікту інтересів та не брати участі в голосуванні. Любомльський районний суд визнав обох посадовців винними та призначив їм адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень кожному. Можна було б тільки посміятися з такого повідомлення. От, мовляв, горе–корупціонери районного масштабу.
Але тоді постає питання: а чи не допустили подібних порушень інші очільники органів місцевого самоврядування? Адже не лише на Любомльщині голові райради та його заступнику виплачують надбавки та присвоюють ранги?
Он, скажімо, голова обласної ради Ігор Палиця 10 лютого цього року теж голосував за присвоєння собі першого рангу держслужбовця, а його заступник Роман Карпюк — за присвоєння собі п’ятого рангу. Результати голосування є у вільному доступі на сайті обласної ради. Чи, на думку прокурорів та есбеушників, у цьому випадку немає конфлікту інтересів?

…У КОГО ВЕЛИКІ ПОБОРИ, ТОМУ НЕ СТРАШНІ ПРАВНИЧІ «ЗАТОРИ»
У лютому 2015 року заступника начальника головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Руслана Вандьо разом із начальником управління податкового і митного аудиту Віктором Полюховичем працівники Генпрокуратури та СБУ затримали під час отримання хабара. Податківці вимагали 400 тисяч гривень за те, щоб заплющити очі на порушення при сплаті податку одним із підприємств на суму понад 3 мільйони гривень. Після того Руслана Вандьо відсторонили від роботи на час службового розслідування. Пізніше зовсім звільнили. Проте хабарника не заарештували, а відпустили під заставу розміром 365 тисяч гривень. Його напарника — також.
Як стало відомо з повідомлень ЗМІ, Львівський окружний адміністративний суд та Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалили рішення про те, що Вандьо звільнений… незаконно. Мовляв, не дотрималися строків службового розслідування. Мало того, наші добрі судді постановили ще й виплатити податківцю майже 20 тисяч гривень зарплатні за період вимушеного безробіття.
У принципі тут можна ставити крапку. Бо все вищесказане не лізе в жодні ворота. Звісно, добрі юристи завжди знайдуть пояснення, чому ухвалене саме таке рішення. Проте для громадськості важливо інше: людину, яку затримали на чималому хабарі, навіть з роботи не звільнили (щоправда, Держфінслужба ще подала касацію на рішення апеляційного суду). Про яку справедливість та правову державу можна говорити? Тим часом власне кримінальне провадження щодо Вандьо вже рік мусується у судах. Про яку довіру до держави, про яку повагу до чиновників, до людей у мантіях зокрема, може йтися? Хай би но сільський дядько вкрав на 4 тисячі гривень. То відповідав би, як миленький. А так — ще не відомо, чим усе закінчиться: може, й узагалі виправдають податківців?

… ЩО І ПІД ЧАС КООПЕРАЦІЇ ВАЖЛИВО: НЕ СЛОВОМ, А ДІЛОМ
«Сьогодні, 12 липня, заступник директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Юрченко та керівник Рожищенського сирзаводу Ігор Полторак згідно з попередньою домовленістю щодо налагодження державно–приватного партнерства у молочарській галузі в рамках робочої поїздки працювали у Маневицькому районі. Зустріч відбулася в районній державній адміністрації за участю голови адміністрації Андрія Линдюка, начальника управління регіонального розвитку Олександра Турика, начальника відділу агропромислового розвитку Миколи Пацаманюка та голови сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Благовіст» Олександра Махновця. В результаті зустрічі керівник Рожищенського сирзаводу та голова СОК «Благовіст» досягли домовленостей про співпрацю. Підписання договору продажу–купівлі молока відбудеться після зборів кооперативу та обговорення усіх деталей співпраці», — бадьоро повідомив сайт департаменту агропромислового розвитку.
Ну, думаю, таки змогли четвертнянці. Про попередню зустріч кооператорів із владою ми докладно писали («Волинь–нова» від 14 липня цього року). Тоді, щоправда, представників переробних підприємств не було. Та не це ж головне, а те, що все-таки подолано всі перепони і тепер «Благовіст» запрацює на повну. А я ще сумнівався.
Жду ще з півтора тижня і дзвоню до Олександра Махновця. Ну, як там? Чи працюєте вже через кооператив? Той злий, як чорт. Каже, що на словах ніби про все домовилися. Але як дійшло до діла, то почалися заковики: то часу в директора немає, то просить передзвонити пізніше, то ще щось. Врешті фахівці Рожищенського сирзаводу приїхали у Четвертню, щоб оглянути місце прийомки молока. Все погодили. Після того — тиша. На дзвінки ніхто не відповідає. І так та «співпраця» триває й досі. А поголів’я корів зменшується.

…ЯК ПЕРШАЧКАМ ТА ЇХНІМ БАТЬКАМ ПОЛЕГШИЛИ ЖИТТЯ
Вивчення таблички множення стало для меншої дочки, яка перейшла у другий клас, мегазавданням (як вона сама любить казати) на літо. Табличку множення до цифри чотири Марійка ще вивчила, а от «на п’ять» щось ніяк не могла запам’ятати. Одного разу, коли ми гостювали в батьків у селі, вкотре попросила дідуся перевірити її знання таблички множення.
— Але запитуй поволі, дідусю, — наказала.
Той, стомлений сільською роботою, приліг відпочити і запитував внучку, яка сиділа на іншому ліжку. «Бачу, навіть непогано вже знає табличку множення», — розповідав пізніше. Все було добре, аж поки щось не брязнуло на підлогу.
— Діду, почекай, бо у мене калькулятор упав, — щиросердно сповістила мала.
Цей випадок — добра ілюстрація не лише дитячих хитрощів, а й того, як буває нелегко засвоїти навчальний матеріал.
Нещодавно Міносвіти оприлюднило зміни, що будуть внесені до програми для учнів молодших класів. Учителям дозволять самим вирішувати, скільки годин виділяти на той чи інший предмет. Вивчаючи рідну мову, не доведеться будувати схеми речень. Натомість більше уваги приділятимуть усному мовленню. Крім того, педагогам рекомендують писати з дітьми не ручкою, а олівцем. Згадуючи, як панічно доця боялася помилки, така новація видається доречною. Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук навіть пожартував, мовляв, треба ввести у школах посаду стругальника олівців. Не буде з нового навчального року і техніки читання, коли учні читали на швидкість, та не треба буде вчити напам’ять табличку множення.
Чиновники кажуть, що більшість матеріалу спрямована на розвиток практичного мислення дитини. Запропоновані зміни видаються потрібними. Але чи так воно — можна буде сказати лише після їх апробації під час нового навчального року.