Не хочемо такої «стежки»! - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.37

Не хочемо такої «стежки»!

Ми, мешканці будинків № 5 та № 7, що на вулиці Театральній у Ковелі, просимо вас допомогти нам у забороні будівництва, прокладанні дороги (проходу) поміж нашими будинками від вулиці Театральної до центрального входу Ковельської школи мистецтв, що на вулиці Леонтовича № 1

Прохання спричинене зухвалою та односторонньою ініціативою директора школи Андрія Мигулі на здійснення проекту будівництва дороги без нашої згоди. Ми вже зверталися до влади неодноразово, і була домовленість, що дороги не буде! Але чомусь дирекція школи не хоче прислухатися до рішення депутатів.
Відзначаємо, що школа мистецтв має від моменту її побудови:



Ходити ввечері не тільки дітям, а й дорослим небезпечно.



1. Нормальний офіційний (асфальтований!) заїзд з вулиці Леонтовича. Нам не зрозуміло, чому директор школи не турбується, щоб діти ходили дорогою центральною (як із початку закладено в проекті будівництва), а хоче, щоб ходили темними провулками?
2. Є прохід між будинком № 7 та готелем «Ковельчанка» на вулиці Театральній. Доцільніше зробити ремонт цієї пішохідної зони, якою постійно користуються діти та викладачі. Та місцева влада це ігнорує, тому що за незаконними схемами віддала державну землю у приватну власність.
3. Також є прохід по вулиці Незалежності через подвір’я школи № 3. Але там ходити ввечері не тільки дітям, а й дорослим небезпечно. Адже тут збираються люди без постійного місця проживання (бомжі), наркомани та п’яниці.
Хочемо запитати: звідки у цей економічно важкий час з’явилися зайві кошти у міському бюджеті і РЖКП № 2 на будівництво недоцільної дороги на новому місці? І це тоді, коли після зими неякісний асфальт з вулиць міста «сходить разом зі снігом». Яскравий приклад (за десять метрів від нашого будинку) на вулиці Театральній — проїзд до бульвару Лесі Українки в самісінькому центрі міста. Там не лише на машині, а й пішки неможливо пройти!
Ми роками неодноразово звертались до керівництва міста та РЖКП № 2 з приводу ремонту фасаду та даху, не кажучи про внутрішні роботи у під’їздах. Адже пройшло уже 40 років після останнього капітального ремонту, а нічого так і не зроблено. Ми 70-, 80-. 90-річні пенсіонери, а також інвалід Великої Вітчизняної війни, маючи мізерні пенсії, склалися власними коштами і зробили ремонт фасаду (дуже боляче було бачити облізлі стіни будинку, який розташований у центрі і є архітектурною окрасою нашого міста). За це в РЖКП № 2 обіцяли нам відремонтувати дах, який не тільки протікає, а й уже розвалюється. Проте замість обіцяного РЖКП №2 планує прокладати якісь «стежки».
м. Ковель.