«Навіщо ми воюємо, коли утискуємо культуру?» - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 26.67 € 31.37

«Навіщо ми воюємо, коли утискуємо культуру?»

Уважно стежив за сесією Волинської обласної ради, коли затверджувався бюджет області на 2017 рік. Його одноголосно схвалили зі змінами і доповненнями. Але те, які зміни депутати внесли з подання комісії із бюджету та фінансів, вразило мене до глибини душі. Наприклад, зняли фінансову дотацію з Музею історії сільського господарства Волині — скансену, що в прилуцькому селі Рокині, залишивши лише 150 тисяч гривень!

Ростислав КУШНІРУК,
засновник і керівник народного хору «Посвіт», заслужений працівник культури України


Я запитав у директора музею Олександра Середюка:
— І вам вистачить тих грошей на рік?
Олександр Миколайович сумно посміхнувся:
— Цих коштів не вистачить навіть на те, щоб провести скорочення працівників музею. Нині у нас працюють 13 чоловік. Місячний бюджет становить понад 70 тисяч гривень, включаючи енергоносії, тобто захищені статті. А ще потрібно заплатити за телефон, інтернет, канцтовари, оренду землі. Купити необхідне для поточних ремонтів осель, корм для худоби. Отже, зробив висновок багатолітній директор закладу, мабуть, обранці запустили «програму» з ліквідації музею-скансену, якому я віддав 38 років свого життя. Ніколи не думав, що депутати демократичного штибу зі «Свободи» і «Батьківщини», «УКРОПу» і «Самопомочі», які проголошують: «Слава Україні!», можуть зважитись на такий крок.



Мабуть, обранці запустили «програму» з ліквідації музею-скансену, якому я віддав 38 років свого життя.



Прикро стало і мені. Олександра Середюка знаю з 1989 року, коли ще за «совєтів» не побоявся виступити на багатотисячному мітингу в Маяках (нині Княгининок), коли ми, рухівці, освячували і піднімали жовто–блакитний прапор. Він створив і очолив осередок НРУ в Рокинях, активно брав участь у протестних акціях. Олександр Середюк – перший директор музею, який ще за радянських часів створив зал історії української символіки, котрий ми, члени Руху і хор «Посвіт», освятили в Рокинях, видав багатотисячним тиражем брошуру «Символіку не вибирають, її успадковують» за рік до проголошення незалежності України.
Він — фанат своєї справи. Як професійний історик зумів створити унікальний музей, побудував «Козацький зимівник». Ще одне новаторство Олександра Миколайовича — заснована при музеї молодіжна громадська організація «Школа козацького гарту», в якій він навчає юнацтво мистецтва бойового гопака, виховує патріотів-націоналістів. Я теж там проводив заняття з хорового співу і завжди тішився, яка свідома молодь підростає у нас.
Олександр Середюк написав і видав близько 30 історичних, краєзнавчих та публіцистичних книг і брошур. «Такі книги, як «Лицарі Сонця», «Злий геній – вождь тероризму», повинні бути настільними в кожній українській родині, у школі та бібліотеці», — наголосив свого часу Герой України Левко Лук’яненко.
Дехто може закинути, що зараз АТО, немає коштів на музей і культуру. Тоді хочу нагадати слова англійського прем’єра Вінстона Черчилля, який в часи Другої світової війни сказав: «Навіщо ми воюємо, коли утискуємо культуру?!»