Учора минуло 70 років від дня смерті талановитого українського художника Андроника Лазарчука (1870—1934).
Учора минуло 70 років від дня смерті талановитого українського художника Андроника Лазарчука (1870—1934). Його особисте і творче життя тісно пов’язане з Волинню. Народився у селянській родині в мальовничому поліському селі Уховецьк Ковельського району. Навчався у ковельського маляра-іконописця, в живописній майстерні Почаївської лаври, в Петербурзькій академії художеств. Багато років викладав малювання у навчальних закладах Почаєва, Ковеля, інших міст і сіл України, створив чимало ікон та монументальних розписів у храмах. Був майстром побутових картин, пейзажів, портретів. У Художньому музеї Луцька можна побачити його твори “Батькова хата”, “Поліський краєвид”, “Автопортрет”. Одне з кращих полотен А. Лазарчука — “Молодиця”, яким автор дуже дорожив. Відомі також його картини “Єврей з Ковеля”, “Похорон на Волині”, “Шкільний сторож” та багато інших. Андроник Лазарчук був знайомий з родиною Косачів, співпрацював з Оленою Пчілкою — матір’ю Лесі Українки, надсилав їй свої малюнки у редаговані нею часописи “Молода Україна” і “Рідний край”. На вічний спочинок прийняла його древня чернігівська земля. Похований на цвинтарі у місті Борзні, де став ініціатором створення і директором місцевого краєзнавчого музею.
