Курси НБУ $ 39.22 € 42.37
Уже 15 правнукам розповідає, як зустрів Перемогу у Празі

Волинь-нова

Уже 15 правнукам розповідає, як зустрів Перемогу у Празі

Коли Йосип Радильчук з повернувся з війни додому, батьківська оселя стояла пусткою: усіх родичів, українців, у рамках операції «Вісла» переселили з Холмщини під Луцьк

Ніна КОСТРУБА


У тихому куточку села Новокотів Луцького району на пагорбі примостилася затишна хатина інваліда Другої світової війни, орденоносця, якому не так давно виповнилося 93 роки. Хвороба не дає змоги чоловікові звестися на ноги, а він звик до роботи, до повсякденного руху. Тяжко ветерану згадувати про пережите.



У жорстоких боях смерть не раз ходила поруч, але рятував материнський оберіг — іконка Спасителя.



Йосип Радильчук — із багатодітної родини, де було троє синів та четверо доньок. Він народився на Холмщині у селі Сверже четвертого лютого 1924 року.


— Жити можна було, не бідували. Війна зруйнувала всі плани, — пригадує дідусь.
У Червону армію Йосип потрапив влітку 1944–го. У його військовій книжці читаю, що був зарахований до 25-ї Гвардійської механізованої ордена Богдана Хмельницького бригади у роту автоматників. У жорстоких боях смерть не раз ходила поруч, але рятував материнський оберіг — іконка Спасителя. На підступах до Братислави солдат Радильчук отримав поранення. Куля прошила йому щелепу, ротову порожнину. Три місяці Йосип лікувався у госпіталі, і знову — фронт. Просуваючись з боями уже у складі танкової частини, довгождану перемогу зустрів у Празі. Але не відразу повернувся додому, а продовжував службу у Німеччині, освоївши професію пекаря.
У 1947–му боєць був демобілізований. Коли прибув на Холмщину, то батьківська оселя зустріла його пусткою. Виявляється, 1945 року їхня родина разом із іншими українськими сім'ями у ході військово–адміністративної операції «Вісла» була депортована з нажитих місць і переселена за Буг. Так Радильчуки опинилися на Волині у селі Копче (нині Новокотів), де раніше було чеське поселення. Саме сюди й приїхав солдат, нагороджений орденами Вітчизняної війни та «За мужність», бойовими медалями «За відвагу», «За визволення Праги», «За перемогу над Німеччиною».
1949–го Йосип Радильчук одружився з такою ж переселенкою із Холмщини Марією Іваніщук, якій нині 91 рік. Старожили й донині згадують їхнє весілля: бравого солдата у військовій формі та красуню-наречену у білому платті. За плечима — майже 70 років спільно прожитого життя, у якому переплелися і радісні події, і сумні. Йосип Данилович спочатку працював у місцевому колгоспі «Більшовик» конюхом, згодом — на будівництві, Марія Павлівна трудилася в буряківничій ланці аж до виходу на пенсію. Турботою і увагою оточують нині стареньких діти, онуки та 15 правнуків.


Telegram Channel