Олександр Стадник — це простота, професіоналізм і патріотизм

Ростислав КУШНІРУК,
ветеран ОУН УПА, заслужений працівник культури

Я готовий підписатись під кожним словом, якби це вплинуло на розвиток чи хоч би збереження нашої національної хорової культури. Коли я ще вчився, а потім став працювати, взірцями цієї культури були хор ім. Григорія Верьовки (особливо коли його очолив Анатолій Авдієвський), капела «Думка», Закарпатський народний хор, академічна капела «Трембіта» Павла Муравського. Їх можна було слухати наживо по два–три рази на рік. Тепер цього немає.

Долаючи труднощі й перепони, вони довели на ділі повстанське гасло «Україна понад усе!»

Під час Помаранчевої революції рвався зі своїм «Посвітом» до Києва. Але керівники області сказали, що ми потрібні більше на Волині. Та коли я побачив і почув по телевізору, яких патріотичних пісень співає наш Волинський народний академічний хор під керівництвом Олександра Стадника, полегшало на душі. За 25 років незалежності України я ні разу не чув капели «Думка» чи хору імені Григорія Верьовки. Попри великі дотації з бюджету вони не мають часу на «периферійні» виступи. Тому підтримую обурення Олександра, бо несправедлива дотація – це не тільки матеріальне, а й моральне приниження.
За останні два роки в Луцьку «Трембіта» була двічі. Це вже прогрес. Незрозуміло лише, чому капела, а виступає постійно з оркестром?
Хороші слова мовив Олександр Стадник про Бориса Шарварка. Пригадую, як 1992 року в Києві святкували 50-ліття УПА. При багатолюдній діаспорі готувався концерт в палаці «Україна». Борис Шарварко тоді мовив: «Не мислю розпочинати програму без гімну ОУН—УПА». Чи хтось йому підказав, але покликав тоді мене, прослухав один куплет славня і сказав: «Ми вас чекаємо о 18.00». Побільше б таких митців!
Наш Волинський академічний народний хор під керівництвом Олександра Стадника — це є той взірець і гордість не тільки Волині, а й усієї України. Долаючи труднощі й перепони, вони довели на ділі повстанське гасло «Україна понад усе!»
с. Княгининок
Луцького району.