Віра в Бога і в людяність – ось що допомогло вижити жертвам нацизму
У приміщенні Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулися прес-конференція про початок реалізації проекту клубу людей «інтелігентного віку» «Родовід – РОзвиток – ДОзвілля – ВІДпочинок» та відкриття виставки «…Немов ковток свіжого повітря»
Людмила ВЛАСЮК
Цей проект діє з 1 жовтня 2016 року і його діяльність спрямована на підтримку життєвих потреб людей похилого віку з числа в'язнів — жертв нацизму. Членами Луцької міської громадської ветеранської організації «Спілка в'язнів — жертв нацизму» є 64 особи. 28 із них маломобільні літні люди, які потребують особливого догляду.
У жовтні німецький фонд оголосив міжнародний конкурс документального оповідання про людей – жертв нацизму. Вимога – написати справжню невигадану історію, в якій вагоме місце займає людяність навіть у надважких нелюдських умовах.
Виставку презентувала Леся Харченко – піар-менеджер Всеукраїнської благодійної організації «Турбота про літніх людей в Україні», відкриття якої відбулося в рамках програми «Місце зустрічі: діалог», що фінансується німецьким фондом «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».
«Дуже важливо, що молоді люди зможуть прочитати історії людей, які пройшли війну, відчути біль і нещастя, що несе нацизм. Заради незалежності, майбутнього своїх дітей вони винесли непосильні страждання, проявили стійкість, волю й єдність. Німці у свою чергу хотіли подякувати і вибачитися перед ними. Тому був створений цей фонд. У нас про це мало знають, але Німеччина збирала ці кошти гуртом», – наголосила координатор програми.
Головна мета виставки полягає у приверненні суспільної уваги до колишніх в’язнів нацистського режиму, до їхніх заслуг, а також — в патріотичному вихованні молоді на принципах історичної правди. Загалом експонувалися на стендах історії людей: полонених концтаборів, які працювали на примусових роботах у Німеччині, а також тих, хто переніс блокаду Ленінграду та постраждалих з окупованих територій. На виставці представлено портрети дев’яти колишніх жертв нацизму з України, Білорусі, Росії та їх розповіді про непрості їхні долі, про важкі випробування в роки Другої світової війни. «Об’єднує героїв виставки одне — всі вони розповідають про те, що їм допомогло вижити, і цими історіями ми хочемо поділитися з молодим поколінням. Важливо, щоб молодь, як і учасники проекту, мала мрію, адже саме вона допоможе вистояти у найскрутніших ситуаціях, — зазначила Леся Харченко. - Ми намагалися показати не ті жахи, які пережила людина, а те, завдяки чому вона вижила, і тому ця виставка дуже оптимістична.
Завітали на захід члени Луцької міської громадської ветеранської організації «Спілка в’язнів – жертв нацизму». Більшість з них – люди, котрим уже далеко за 80, є 90-літні, й багатьом із них теж довелося багато чого пережити, на власні очі побачити, на собі відчути всі «радощі» «спілкування з тоталітарними режимами. Своїми спогадами про Велику Вітчизняну війну із присутніми поділився Олександр Миколайович Ніколаєв – колишній в’язень Гестапо.
На прес-конференції Леся Харченко повідомила про те, що у жовтні німецький фонд оголосив міжнародний конкурс документального оповідання про людей – жертв нацизму, який проходитиме у двох номінаціях: професійні письменники та журналісти; молодь, студенти. Вимога – написати справжню невигадану історію, в якій вагоме місце займає людяність навіть у надважких нелюдських умовах. Переможці отримають серйозні грошові винагороди.
Фото Олександра ФІЛЮКА.
Відео Олександра ПІЛЮКА.
